Про правові позиції Верховного Суду у справах, що виникли з корпоративних відносин, у рамках модуля «Судова практика в корпоративних спорах» розповіла слухачам Legal High School Ганна Вронська, суддя Верховного Суду, секретар судової палати з розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Вона наголосила, що вирішення корпоративних конфліктів належить до виключної юрисдикції господарських судів, та виклала позицію Великої Палати Верховного Суду щодо того, що справи, які виникають у спорах між акціонерним товариством та його акціонером (акціонерами), пов’язані із втратою системи реєстру власників іменних цінних паперів та порушенням товариством своїх обов’язків щодо відновлення реєстру власників іменних цінних паперів, треба розглядати як справи, що виникають із корпоративного спору, а отже, вони підвідомчі господарським судам.
У тому разі, якщо є сумнів щодо юрисдикції, Ганна Вронська рекомендує перш за все з’ясувати, чи є спір корпоративним, і керуватися при цьому статтею167 Господарського кодексу України.
Відтак, до справ, що належать до виключної юрисдикції господарських судів, належать:
— справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
— справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
— справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.
Лектор зазначила, що доволі часто судовий спосіб не є найшвидшим способом вирішення корпоративних конфліктів, проте якщо обрано саме такий шлях, вона радить слухачам Legal High School опиратися на практику Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду і наголосила, що у разі якщо за результатами розгляду справи факт порушення рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера, члена) юридичної особи не встановлений, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Крім того, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
У наведених пані Вронською постановах КГС ВС прямо зазначено, що відсутність під час проведення загальних зборів переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, унеможливлює встановлення їх правомочності, тому є підставою для визнання недійсними прийнятих цими зборами рішень незалежно від виду акціонерного товариства (ПАТ чи ПрАТ).
До того ж КГС ВС ухвалив ряд постанов, що стосуються прав акціонера. Зокрема, учаснику (акціонеру, члену) не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування; порушення акціонерним товариством встановленого статтею 32 Закону України «Про акціонерні товариства» терміну скликання та проведення річних загальних зборів не має наслідком звільнення товариства від проведення зазначених зборів за результатами звітного року; володіння позивачем кількістю акцій, яка є недостатньою для самостійного скликання загальних зборів, не є підставою для відмови у захисті його права на участь в управлінні акціонерним товариством, порушеного ухиленням товариства від виконання встановленого законом обов’язку щодо проведення річних загальних зборів акціонерів.
