Відкрив модуль «Міжнародні інструменти захисту бізнесу» Андрій Чехонадський, керівник групи претензійно-позовної роботи ПАТ «Рітейл Груп». Адвокат прочитав лекцію на тему «Захист прав юридичної особи у практиці Європейського суду з прав людини».
На початку лекції пан Чехонадський розвіяв міф про те, що Україна займає перше місце за кількістю скарг до ЄСПЛ. Відповідно до прес-релізу, опублікованого на офіційному сайті ЄСПЛ, за статистикою за 2018 рік серед держав-учасниць найбільше скарг було подано проти Росії — винесено 238 рішень. На другому місці за кількістю скарг — Туреччина. Україна зайняла бронзове, третє, місце — проти нашої держави було розглянуто 86 справ. «Якщо аналізувати винятково цифри, то нам до Росії ще далеко, але все ж треба розуміти, що в Росії більша кількість населення, правоохоронців, набагато більша територія. Якщо зіставити всі ці фактори, то щодо порушень прав людини Україна не відстає від Росії. На цей момент жодні показники не вказують на те, що правоохоронці України почали менше порушувати права людини», — прокоментував лектор.
ЄСПЛ у своїх рішеннях зазначає про те, що є презумпція невинності, але про практичне застосування презумпції невинуватості в Україні поки що не йдеться, вважає спікер. Якщо хтось назвав особу такою, що переховується від правоохоронних органів, то в розумінні слідчих така особа є злочинцем, навів приклад Андрій Чехонадський. Поширеними є випадки, коли повідомлення про підозру надсилається за адресою реєстрації і для правоохоронної системи така особа має статус підозрюваної. Хоча особа такого повідомлення не отримувала. У свою чергу, є судове рішення, де з посиланням на практику ЄСПЛ суд дійшов такого висновку: якщо порушено процедуру повідомлення про підозру, якщо таке повідомлення вручив неналежний і неуповноважений суб’єкт, то особа статусу підозрюваної не набуває, тож до неї не можна застосовувати запобіжні заходи, наприклад утримання під вартою.
Українські юридичні особи приватного права звертаються до ЄСПЛ, посилаючись, зокрема, на порушення таких прав, як невиконання судових рішень, тривалість судового провадження з порушенням розумності строків, порушення права на справедливий розгляд. Найчастіше бізнес звертається до ЄСПЛ через порушення права власності, посилаючись на статтю 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. ЄСПЛ неодноразово вказував на те, що втручання у володіння майном має бути пропорційним і не повинно порушувати права власника. Андрій Чехонадський звертає увагу на те, що подібне твердження надає можливість для вільного тлумачення українськими судами. І все ж ЄСПЛ зазначив, що в національному праві має бути передбачений ефективний засіб захисту від незаконного втручання органів державної влади, і компетенція органів влади повинна бути чітко прописана, щоб не допустити вільного і незаконного втручання у володіння майном.
