Про нюанси експропріації майна державою та позицію ЄСПЛ з цього приводу розповіла слухачам Legal High School Ольга Шенк, координатор судової практики CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang.
Вона нагадала, що експропріація — це примусове вилучення майна без або з формальним позбавленням права власності (титулу). Експропріація може бути прямою, коли заходи з боку держави відверто призводять до втрати юридичного титулу на майно, або непрямою, яка хоча прямо і не позбавляє власника титулу на майно, але фактично позбавляє таке майно будь-якої цінності.
Аби зробити висновок про правомірність чи неправомірність експропріації, треба відповісти на три запитання:
— чи був суспільний інтерес для вжиття заходів з позбавленням права власності?
— чи були вжиті заходи (експропріація) пропорційними і співмірними з таким суспільним інтересом?
— чи відбулася експропріація відповідно до закону або міжнародних звичаїв?
Лектор підкреслила, що міжнародне право забороняє тільки неправомірне відчуження, при цьому експропріація вважається правомірною, якщо виконується ряд вимог, передбачених у міжнародних договорах або міжнародному звичаєвому праві.
При цьому, наводячи приклади з практики ЄСПЛ, Ольга Шенк розповіла про вимоги, з огляду на які експропріація може вважатися правомірною. За її словами, має бути дотримано таких критеріїв:
— наявність публічної мети або інтересу;
— належна правова процедура;
— відсутність дискримінації;
— виплата компенсації.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Однак це положення жодним чином не обмежує право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за потрібне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів.
За словами Ольги Шенк, умови правомірного втручання в право безперешкодного користування майном мають здійснюватися в інтересах суспільства і на умовах, передбачених національним законодавством, а якщо його немає — відповідно до загальних принципів міжнародного права.
Чи може, наприклад, відповідати «суспільному інтересу» обов’язок передачі майна від однієї приватної особи до іншої? Лектор відзначила, що Європейський суд з прав людини позитивно відповів на це запитання у справі «James and others v United Kingdom». Також в іншому наведеному прикладі ЄСПЛ визнав відповідною громадським інтересам заборону виконання судових рішень про виселення для розв’язання проблеми незабезпеченості населення житлом (справа «Scollo v Italy»).
