Відкриваючи сесію «Судова практика оскарження аукціонів» у рамках Lеgal High School, директор ТОВ «Юридична компанія «СТС» Тарас Тарасенко поділився секретами успішного проведення аукціонів.
За його словами, головний секрет — бути готовим до всього. Конституція гарантує судовий захист, чим користуються конкуруючі гравці. Відтак, результати торгів можуть бути оскаржені юридичною собою, яка не була залучена до торгів. Ця організація також хотіла придбати актив, тому не хотіла миритися з тим, що він уже проданий, тож оскаржила результати, аби взяти участь у повторних торгах.
Промовець виділив такі найбільш популярні підстави для оскарження, як порушення правил щодо підготовки прилюдних торгів (аукціону), порушення правил проведення торгів (аукціону) та порушення правил оформлення результатів торгів (аукціону).
Найчастіше порушення правил щодо підготовки прилюдних торгів — це відсутність згоди (погодження) заставного кредитора або господарського суду на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення. Так само порушенням правил є відсутність письмового повідомлення організатором аукціону про проведення аукціону власника майна, замовника (ліквідатора) та інших осіб, вказаних замовником. Для оскарження результатів торгів можуть бути використані й порушення правил щодо формування початкової вартості реалізації майна банкрута на аукціоні, а також порушення допуску до участі в аукціоні та відсутність протоколу про визначення учасників аукціону.
Якщо в процесі підготовки дотримано всіх вимог, наступні підводні камені очікують вже на етапі проведення торгів (аукціону). Однією з поширених підстав оскарження результатів торгів є незабезпечення організатором аукціону його фіксації технічними засобами, у тому числі відеозаписом. Ще однією підставою скасування результату аукціону є відсутність доступу до місця проведення аукціону. Доповідач рекомендує розв’язувати цю проблему таким чином: кредиторам — у разі бажання бути присутніми на аукціоні завчасно повідомляти про цю обставину арбітражного керуючого; арбітражним керуючим — у разі наявності об’єктивних сумнів у поведінці кредиторів на аукціоні краще відмовити їм у присутності на аукціоні; а організаторам аукціону — розробити правила поведінки на аукціоні осіб, запрошених замовником, вручати ці правила їм під підпис та повідомити про відповідальність за порушення порядку проведення аукціону.
Окремо доповідач виділив порушення правил проведення аукціону з продажу цілісного майнового комплексу, першого повторного аукціону, другого повторного аукціону. Він наголосив, що у випадку неможливості продажу цілісного майнового комплексу боржника цілісним майновим комплексом на першому аукціоні, з урахуванням індивідуальних умов (функціональне призначення майна, його стан, кон’юнктура ринку тощо), ліквідатор повинен прийняти рішення про проведення повторного аукціону щодо продажу цілісного майнового комплексу боржника або про доцільність його реалізації частинами.
При цьому майно кредитора-заставодержателя також має включатися до загальної вартості цілісного майнового комплексу боржника (постанова Верховного Суду від 9 липня 2018 року справа №914/701/17).
Предмет правового регулювання щодо зниження вартості майна до 50% стартової ціни в ході проведення першого повторного аукціону визначено імперативно (постанова Верховного Суду від 17 квітня 2018 року справа №5/173/б).
Тобто Верховний Суд визначив, що відсотки зниження вартості майна визначені Законом, є імперативними нормами та не можуть змінюватись учасниками справи та власне судом.
Диспозитивними нормами в цьому випадку є положення закону, що стосуються інших умов продажу майна, зокрема крок аукціону, який може змінюватись при продажу ЦМК, продажу на першому повторному аукціоні та другому повторному аукціоні, про що має бути зазначено в договорі про проведення аукціону.
Якщо вам вдалося уникнути помилок під час підготовки торгів та їх проведення, не варто розслаблятися — результати торгів ще потрібно правильно оформити. На думку промовця, найбільш поширеними є такі помилки: порушення правил оформлення результатів торгів (аукціону); порушення вимог щодо оформлення та ведення протоколу про проведення аукціону організатором аукціону; відсутність укладеного з переможцем торгів договору купівлі-продажу чи невідповідність договору вимогам чинного законодавства до такого виду правочинів і, насамкінець, відсутність акта про передання права власності на нерухоме майно.
Оскарження результатів торгів надає можливість зловживати своїми правами, тому головне завдання — провести торги якомога більш законно, аби уникнути підстав для їх оскарження. Як кажуть у народі, підстеляти собі соломку.
