Тему структурування агробізнесу для слухачів Школи корпоративного права та M&A Legal High School висвітлив Олександр Поліводський, партнер Правничої фірми «Софія», к.ю.н.
Лектор розповів про окремі ідеї земельного законодавства, що характеризують його подальший розвиток. Серед них — принципи «земля належить народу України» та безоплатної приватизації. А от щодо того, що земля має належати тим, хто на ній працює, Олександр Поліводський зазначив, що сьогодні ситуація дещо змінилась, земля переважно знаходиться в оренді, з чого власники просто отримують дохід.
Мораторій за цивільним правом — це тимчасова заборона у зв’язку з певними обставинами на виконання якихось зобов’язань, що встановлюються державою для досягнення певного ефекту. Проте, за словами пана Поліводського, у земельному праві слово «мораторій», яке не зустрічається в законодавстві галузі, означає заборону на відчуження землі. Це обмеження існує з 2000 року і його дія постійно продовжується, хоча були періоди, коли паї все ж могли купуватися і продаватися. Навіть сьогодні мораторій не поширюється на певні речі: землі не с/г призначення, приватизовані землі, землі фермерських господарств, викуп земель, передачу в держвласність, а також обмін. Останній цікавий тим, що спочатку в законі було написано «обмін», чим зловживали суб’єкти, і тільки потім додали «однієї земельної ділянки на іншу». Та деякі способи обходу мораторію існують і сьогодні, яскравим прикладом чого є міна з доплатою, що фактично дозволяє обміняти малу за розміром земельну ділянку на великий пай.
Якщо говорити про проблеми, які постають перед аграрним бізнесом, то це питання повернення ПДВ, ПДВ при експорті, застосування спрощеної системи оподаткування, вимоги до безпечності виробництва (ГМО та органічна продукція), обіг пестицидів та агрохімікатів, аграрне рейдерство тощо.
Важливим інститутом, за словами лектора, є також реєстрація права власності на землю, що означає визнання державою набутих прав. Система реєстрації включає Державний земельний кадастр і Державний реєстр прав на нерухоме майно. Базова функція останнього — реєстрація об’єкта, тобто земельної ділянки. У ДЗК міститься певна інформація, з якої для юристів головними є кадастровий номер, координати, межі ділянки й технічні характеристики (технічна, нормативна оцінка, кількість, зонування землі тощо). Але саме право власності виникає з моменту реєстрації в Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Неточністю лектор вважає присутність інформації про власника землі не тільки в реєстрі, але й у кадастрі.
Олександр Поліводський розповів також про права, що підлягають реєстрації, іноземців як власників землі, рейдерство та договір оренди землі, а також порадив юристам враховувати той факт, що є тільки три суттєві умови подібного договору: має бути зазначено об’єкт оренди, строк дії договору та орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Відсутності хоча б однієї з цих ознак достатньо для визнання такого договору недійсним, тому встановлення додаткових підстав не є необхідним.
