Про перегляд заходів забезпечення кримінального провадження та застосування судами практики ЄСПЛ щодо систематичного судового контролю розповів слухачам Legal High School Назар Кульчицький, голова АО «Назар Кульчицький та Партнери». За його словами, з часу ухвалення КПК України всі моменти, що стосуються запобіжних заходів, у тому числі взяття під варту, отримали достатнє унормування.
Практика ЄСПЛ виходить з того, що для продовження утримання людини від вартою треба довести, що ті обставини, через які у вигляді запобіжного заходу обрано саме арешт, досі не усунені, незважаючи на зусилля, що були докладені.
За словами лектора, обґрунтованість підозри має посилюватися у ході слідства, відповідно прокурор не може весь час посилатися на ті обставини, що слугували підставою взяття під варту. Якщо слідство ведеться належним чином, воно має зібрати відомості, які можуть спростувати підозру, і сторона захисту, на думку лектора, має про ці відомості знати.
Стаття 201 КПК України дозволяє подавати клопотання про зміну запобіжного захисту, до того ж на будь-якій стадії слідства. Проте лектор застеріг слухачів Legal High School від того, щоб подавати таке клопотання раніше, ніж за місяць, хіба що якщо у справі з’явились якісь принципово нові факти або, приміром, у підзахисного суттєво погіршився стан здоров’я. Бо якщо ваше клопотання було недостатньо обґрунтованим, суд відмовить у його задоволенні, а наступне клопотання можна буде подати не раніше, ніж за місяць після такої відмови.
На думку Назара Кульчицького, щоб клопотання про зміну запобіжного захисту було задоволене, треба враховувати ризики — можливість втечі, тиск на свідків чи знищення доказів. Як правило, у разі доведення адвокатом, що ризики відпали, або слідчі органи не вживають жодних дій, аби ці ризики ліквідувати, суд задовольняє клопотання.
За словами лектора, будь-яка людина, яка була затримана, у перші півтори-дві доби перебуває у стані крайнього стресу, вона практично не спить, не їсть і до моменту доставки до суду для обрання запобіжного захисту перебуватиме у важкому психофізичному стані, що може позначитися на її здоров’ї. Тому отримання відомостей про стан здоров’я затриманого має бути у сторони захисту на першому місці, до того ж захисник повинен наполягати на повноцінному медичному огляді.
Як правило, медпункт СІЗО — це заклад 1-2 рівня, тому надавати фахову медичну допомогу там не можуть. За словами лектора, щоб встановити реальний стан здоров’я підзахисного, нині є можливість залучення до медичного огляду незалежного фахівця. У разі якщо такий фахівець дасть висновок про необхідність обстеження в умовах спеціального медичного закладу, а вам у цьому відмовляють, лектор радить слухачам Legal High School звертатися до слідчого судді, посилаючись на статтю 206 КПК України. Також він радить зазначити у клопотанні назву лікарні, в якій проводитиметься обстеження, і навіть факт оплати за ці послуги, якщо клініка приватна.
