Абсолютно безподаткових країн і компаній немає, є безподаткові (низькоподаткові) ситуації — Мирослав Гнидка

Про ризик-орієнтований підхід до міжнародного податкового планування слухачам Legal High School розповів Мирослав Гнидка, керівник юридичного департаменту групи компаній Merx, адвокат, який дав практичні поради щодо мінімізації таких ризиків. Він зазначив, що міжнародне податкове планування багато хто одразу асоціює з такими поняттями, як «офшори» та «офшорні зони» (offshore, offshore zone). Однак застосування офшорних компаній — усього лише один із безлічі інструментів міжнародного податкового планування. У світі понад 180 держав, і тільки деякі з них можна зарахувати до офшорів, які ще часто називають, окрім іншого, податковим «притулком», «раєм», «оазисом» або «гаванню» (taxshelter, heaven, oasis).

При цьому лектор наголосив, що абсолютно безподаткових країн і компаній немає, є безподаткові (низькоподаткові) ситуації. Водночас є безліч способів міжнародного податкового планування, які охоплюють як використання офшору, так і не офшорної компанії, залежно від конкретних цілей. Схеми можуть бути найрізноманітнішими. Якою б не була мета вашого бізнесу, для нього завжди можна буде знайти оптимальну схему міжнародного податкового планування, зазначив лектор.

Він навів три основних підходи до формування схем міжнародного податкового планування:

— податкова політика країни;

— організаційно-правові форми підприємств і підхід до їх регулювання;

— ставка конкретного податку.

Іншим важливим моментом у формуванні свого міжнародного податкового планування Мирослав Гнидка назвав уникнення подвійного оподаткування, що дозволяє не сплачувати податок з одного й того ж виду прибутку двічі. Для цього є міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування. Залежно від виду доходу можна знизити податки, розміщуючи доходи в державах, з якими країна, де знаходиться ваш бізнес (наприклад, Україна), уклала договори про уникнення подвійного оподаткування. Єдиний податок, щодо якого такі договори не допоможуть, — податок на додану вартість (ПДВ, Value Added Tax, VAT). Лектор навів перелік держав, з якими Україна уклала подібні договори та основні види податків, які потрібно враховувати при виборі країни при податковому плануванні.

Мирослав Гнидка дав визначення терміна «офшор», розповів про його походження, назвав п’ять основних ознак офшору, а також навів перелік офшорів, визначених українським законодавством, та відзначив, що на сьогодні в світі налічується понад 60 країн, які передбачають податкові пільги (навіть до повного звільнення від будь-яких податків) для зареєстрованих на їхній території компаній, які не здійснюють діяльності на їхній території (офшорів).

Офшорні та інші юрисдикції є досить різноманітнии за адміністративними умовами роботи компаній, вимогами до звітності, податкових ставок тощо. Тому країна реєстрації вашої компанії, зокрема офшору, має вибиратися з урахуванням конкретного виду вашого бізнесу, під особливу схему, а іноді навіть під окрему угоду. Традиційно основними критеріями при виборі юрисдикції вважаються, з одного боку, дешевизна і простота реєстрації та підтримки компанії, а з іншого — імідж країни реєстрації.

Щоб уникнути проблем, лектор радить мати в наявності чи витребувати у контрагента:

1. Правовстановлюючі документи контрагента-нерезидента або учасника (акціонера контрагента).

2. Схему власності (зі зрозумілим кінцевим бенефіціаром).

3. Пояснення походження коштів нерезидента (з доказами: платіжні доручення, виписки).

4. Актуальну на звітний період довідку (аналог витягу) «Certificate of Good Standing», «Certificate of Existence» or «Certificate of Authorization».

5. Довідку про податкове резиденство (Tax Residence Certificate (TRC).

Мирослав Гнидка наголосив, що документи мають бути з апостилем та перекладом або нотаріально посвідчені, якщо апостиль не є обов’язковим відповідно до міжнародних договорів.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів