Особливості дотримання граничних строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності стали темою лекції Олега Загнітка, партнера МЮФ Integrites. Він розпочав лекцію з визначення основних принципів валютного регулювання, зазначивши слухачам Legal High School, що такими є свобода здійснення валютних операцій, ризик-орієнтованість, прозорість, достатність та ефективність валютного регулювання, тимчасовий характер заходів захисту, а також самостійність та ринковість валютного регулювання. Він відзначив, що відбулася зміна парадигми валютного регулювання — від дозвільної системи (з контролем усіх учасників) до нагляду за агентами валютного регулювання, та окреслив нормативну базу, що наразі діє у сфері валютного регулювання.
За словами лектора, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів, при цьому норми не поширюються на операцію, сума якої є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу.
Олег Загнітко описав та проаналізував схему документообігу, що застосовується під час розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності, та вказав на ті органи, що здійснюють контроль за цим процесом. Лектор відзначив, що рух документів при здійсненні бартерних операцій (під час надання товарів та послуг) відрізняється від операцій з грошима, зокрема граничний термін розрахунків тут складає 180 днів. При цьому повідомити Державну митну службу треба впродовж п’яти днів і кожен день прострочення обернеться пенею в 1%, а за кожен день прострочення граничного терміну у 180 днів накладається пеня у 0,3%.
Говорячи про звітність Національному банку України, лектор зазначив, що банк, який здійснив переказ за імпорт, видав кредит, придбав валюту чи відкрив акредитив, повідомляє НБУ про здійснену операцію, при цьому він самостійно приймає рішення про завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків.
Лектор проаналізував зміни у валютному регулюванні та повноваження регулятора, які з’явилися після набуття чинності Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Насамкінець Олег Загнітко приділив увагу обмеженню операцій з Російською Федерацією, які, зокрема, стосуються обігу рубля (обов’язковому продажу на валютному ринку України підлягають надходження в іноземній валюті 1 групи Класифікатора і в російських рублях) та обмеження на вивід коштів до держави-агресора.
Ця норма поширюється на резидентів (крім банків) — їм забороняється здійснювати переказ іноземної валюти/гривні на власні рахунки, відкриті за кордоном в іноземних фінансових установах, держава (територія) реєстрації/місцезнаходження яких:
— визнана Верховною Радою України державою-агресором/державою-окупантом, та/або
— віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон, та/або
— не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних/міжурядових організацій, які здійснюють діяльність у сфері боротьби з легалізацією/відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, та/або
— має стратегічні недоліки у цій сфері відповідно до заяв Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).
