Доведення форс-мажору в податкових правовідносинах у судовому порядку

Лариса Антощук, менеджер, керівник практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine, та Яна Базя, старший юрист з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine, розповіли про юридичну природу форс-мажору, в тому числі у зоні проведення АТО, а також представили судову практику підтвердження форс-мажору.

На початку лекції, пані Антощук звернула увагу на те, що судова практика налічує велику кількість справ, предметом спору яких є форс-мажорні обставини.

Спікери нагадали слухачам, які обставини є форс-мажорними, а також перерахували їх види, які, за словами Яни Бази, не є вичерпними і, таким чином, сторонами в договорах можуть встановлюватися додаткові форс-мажорні обставини.

Пані Антощук зазначила, що відповідно до загальних норм підтверджувати наявність форс-мажорних обставин можуть: Торгово-промислова палата України (ТПП) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати. Сертифікат про визнання обставин форс-мажорними видається протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності.

Спікери також звернули увагу на те, що відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів в іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вантажної митної декларації) або з моменту підписання акта чи іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних та страхових послуг.

При цьому лектори відзначили, що строки ЗЕД-розрахунків можуть припинятися у випадку форс-мажорних обставин, але винятково на період дії таких обставин, а не на весь період прострочення розрахунку. Також спікери додали: якщо форс-мажор стався у нерезидента, варто подбати про отримання підтверджуючого сертифіката від уповноваженої організації країни місцезнаходження сторони ЗЕД-контракту або третьої країни відповідно до умов ЗЕД-контракту.

Говорячи про судову практику підтвердження форс-мажору, спікери порадили звернути увагу на справи №813/2005/16 та №802/805/17-А.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», пеня за порушення розрахунків у сфері ЗЕД не застосовується до суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення. Спікери представили увазі слухачів справу №0540/6031/18-а.

Особливу увагу лектори звернули на форс-мажор у зоні проведення АТО. Для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території АТО, починаючи з 14 квітня 2014 року, встановлено такі пільги: мораторій на проведення перевірок органами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності. Також скасовано плату за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, у той же час платники податків зони проведення АТО звільнені від виконання обов’язку зі сплати ЄСВ.

На завершення лекції спікери представили кілька судових справ, у яких суд визнав кібератаку форс-мажорними обставинами (справи №815/5376/17 та №813/1891/18).

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів