Завершила заняття у Школі податкової практики лекцією про форс-мажор у податкових спорах Лариса Антощук, адвокат, керівник практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine. Вона дала визначення поняття «форс-мажор», виходячи з норм частини 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», та наголосила слухачам Legal High School, що деякі суб’єкти господарювання можуть зловживати цим механізмом.
За словами лектора, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчують Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати, а сертифікат про форс-мажорні обставини видається протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності.
Податковим кодексом України форс-мажор розглядається як підстава звільнення від відповідальності за порушення податкового законодавства та/або підстава звільнення від податкових зобов’язань. Зокрема, безнадійною є заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; податковий борг платника податків, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) є безнадійним та підлягає списанню; податкові зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару не виникають, якщо його втрата викликана, зокрема, форс-мажорними обставинами.
Лариса Антощук навела приклади судової практики з приводу списання безнадійного боргу через форс-мажорні обставини, які сталися внаслідок дії або бездіяльності державних органів та перебування майна на тимчасово окупованій території.
Розглядаючи питання втрати підакцизного товару, лектор зазначила, що податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару не виникає, якщо платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар втрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим. При цьому вона наголосила, що положеннями ПК України не визначено, які докази та у вигляді яких документів повинен надати до контролюючого органу платник податку для підтвердження втрат підакцизного товару внаслідок форс-мажорних обставин.
Лариса Антощук навела приклади судових справ, що стосувалися втрати підакцизних товарів та практики підтвердження форс-мажорних обставин у зовнішньоекономічній діяльності. При цьому вона виклала позицію Верховного Суду, який зазначив, що єдиним належним доказом, що підтверджує настання форс-мажору у сфері ЗЕД, є сертифікат ТПП України, що прямо передбачено у частині 7 статті 6 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Інші документи не можуть вважатися доказами наявності таких обставин.
Як окреме питання лектор розглянула таку підставу для визнання форс-мажорної обставини, як кібератака. Зокрема, вона навела приклад судової справи, в якій суд вирішив, що податкові накладні були подані платником податків у межах строків, передбачених ПК України, а відповідно до листа Державної казначейської служби України на інформаційно-телекомунікаційну систему казначейства була здійснена кібератака, що унеможливлювало виконання казначейством зобов’язань, при цьому сертифікатом ТПП України засвідчено форс-мажорні обставини у вигляді несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерної мережі казначейства. Відтак, суд вважає, що порушення строків реєстрації податкових накладних, зазначених в акті перевірки податкової, не зумовлено діями платника податків.
