Ірина Павленко: «Головна відмінність між преференційним і непреференційним видами походження товарів — розмір ставки мита»

Про новели регулювання міжнародної торгівлі, угоди про вільну торгівлю та дозвільні документи йшлося під час лекції Ірини Павленко, адвоката First Chair Legal. Вона нагадала слухачам Legal High School про Регіональну конвенцію Пан-Євро-Мед, до якої Україна долучилася у 2018 році. Конвенція встановлює ідентичні правила преференційного походження товарів для 25 країн та об’єднань. Цінність Конвенції Пан-Євро-Мед для України, на думку лектора, полягає в можливості застосування діагональної кумуляції.

Розглядаючи поняття походження товарів, вона зазначила, що це економічна «національність» продукту, тобто його приналежність до тієї чи іншої країни. За словами Ірини Павленко, є два види походження товарів: преференційне і непреференційне.

При цьому непреференційне походження товарів використовується для позначення «made in», застосування заходів торгового захисту та статистики. Головна відмінність між цими видами — розмір ставки мита. Для непреференційних товарів — загальна або пільгова (за умови режиму найбільшого сприяння), а для преференційних — преференційна, яка є нижчою (часто 0%). Преференційні ставки встановлюються в конкретних угода про вільну торгівлю.

Коментуючи конвенцію Пан-Євро-Мед, лектор пояснила три правила преференційного походження товарів, при виконанні яких товар може набути преференційного походження. Таке походження обов’язково підтверджується сертифікатом походження або декларацією-інвойс.

Перше правило — преференційними товарами є ті, як повністю вироблені в країні — учасниці Конвенції (мінерали, фрукти-овочі, риба і тварини, комплексні промислові товари, а також брухт та відходи).

Друге правило — достатня переробка і обробка — є найпоширенішим і часто ускладнює виробникам шлях для отримання преференційного походження. Це правило застосовується, коли у виробництві використовується сировина чи напівфабрикати, які не мають преференційного походження. Щоб результат переробки отримав преференційний статус, має виконуватися правило достатньої переробки. Такі правила щодо конкретних груп та позицій товарів встановлені в Додатку ІІ до Конвенції. Виняток — живі тварини, м’ясо та їстівні м’ясні субпродукти, риба, ракоподібні та молюски, а також молочні продукти, яйця, мед тощо.

Третє правило походження, яке недавно запрацювало в Україні, — кумуляція. Це правило передбачає можливість товарам набувати преференційного статусу країни-експортера без дотримання правил достатньої переробки. Достатньо виконання операцій, які є більші, ніж мінімальні, встановлені Конвенцією. Лектор зазначила, що кумулювати походження можуть тільки товари преференційного походження (наприклад, свіжий норвезький лосось внаслідок його переробки (коптіння) може отримати статус українського копченого лосося та імпортуватися в ЄС). Для застосування цього правила потрібно виконувати чотири умови: наявність угоди вільної торгівлі, єдині правила походження товарів, офіційна публікація та понад мінімальні операції з переробки.

В Україні практично діагональна кумуляція запрацювала восени 2020 року з ЄАВТ, ЄС та Грузією. У 2021 році очікується, що до цього переліку долучиться Ізраїль.

На практичних прикладах Ірина Павленко пояснила слухачам Legal High School різницю між двосторонньою та діагональною кумуляцією, а також ознайомила із процедурою підтвердження преференційного походження.

Також було розглянуто альтернативні правила походження та особливості угод вільної торгівлі між Україною та Великобританією, а також Україною та Ізраїлем.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик