Механізм врегулювання спорів у СОТ — це інструмент, який, по суті, застерігає членів СОТ від вчинення непослідовних дій або порушень, — Анна Гладштейн, консультант з міжнародної торгівлі, викладач Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка

«Україна і СОТ. Практика вирішення спорів» — лекцію на таку тему для слухачів Legal High School прочитала адвокат, викладач Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Анна Гладштейн. Так, за її словами, Світова організація торгівлі (СОТ) являє собою механізм комплексного регулювання міжнародної торгівлі для забезпечення балансу економічних інтересів країн членів.

«Природа торгівлі у світлі правил СОТ є багатосторонньою, динамічною, тож можна говорити як про переваги, так і про недоліки. Жодним чином не можна стверджувати про те, що система є досконалою. Інакше не було б потреби в подальших переговорах щодо розвитку, реформування та вдосконалення», — підкреслила Анна Гладштейн.

Лектор зауважила, що всередині торговельної системи СОТ немає абсолютного консенсусу у відносинах. Це і є особливістю багатосторонньої торговельної системи, оскільки вона є форумом для обговорення розбіжностей і висловлення власних позицій щодо врегулювання торговельних питань між країнами-учасницями.

Потенційними перевагами членства в СОТ є:

— підвищення рівня життя населення;

— врегулювання торговельних спорів;

— поліпшення умов ведення бізнесу;

— ефективніше державне управління;

— посилення переговорної спроможності;

— забезпечення захисту довкілля та охорони здоров’я;

— прозорість та узгодженість правил торгівлі.

Анна Гладштейн звернула увагу, що ведення переговорів щодо реформування торгівлі сільськогосподарською продукцією є одним із ключових питань СОТ. Зокрема, щодо скорочення субсидування і торговельних бар’єрів, які мають досить негативні наслідки.

За словами лектора, основним здобутком торговельної системи і внеском СОТ у глобальну стабільність світової економіки є те, що правила СОТ передбачають для країн-членів можливість розв’язувати свої спори та утримуватися від впровадження так званих односторонніх дій.

«Україна стала 152 членом СОТ, приєднавшись 16 травня 2008 року. На той час для України набуття членства в СОТ було необхідним для того, щоб встановити «правила гри» на світовому ринку та лібералізації торговельних режимів. Це стало початком інтеграції не лише у багатосторонню торговельну систему, а й у світову економіку», — зауважила Анна Гладштейн.

Також лектор відзначила те, що вступ у СОТ дозволив розпочати переговори про укладення ряду регіональних торговельних угод, угод про вільну торгівлю з основними перспективними торговельними партнерами. Крім того, Україна отримала можливість розширеного використання інструментів торговельного захисту — антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних захисних заходів.

Торговельні спори можна поділити на такі, що вирішуються в рамках СОТ, і такі, що вирішуються в рамках регіональних торговельних угод.

За словами лектора, спори, що виникають у сфері торговельних відносин, мають певні особливості, що зумовлює необхідність їх спеціального врегулювання правом СОТ. Одним із магістральних актів, що визначає ідеологію вирішення спорів, які виникають у сфері торговельних відносин, є Угода про заснування СОТ, яка адмініструє Домовленість про правила та процедури вирішення спорів. Угодою про заснування СОТ охоплюються багатосторонні торговельні угоди (угода про торгівлю послугами, угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності) та деякі торговельні угоди з обмеженою кількістю учасників, за умови, якщо країни є членами цієї угоди.

«Метою механізму врегулювання спорів є забезпечення позитивного їх вирішення. Механізм врегулювання спорів у СОТ це інструмент, який, по суті, застерігає членів СОТ від вчинення непослідовних дій або порушень», — підкреслила Анна Гладштейн.

Одним із надбань системи врегулювання спорів є обов’язкова та виключна юрисдикція — не потрібно давати згоду на те, щоб бути стороною спору або виконання рішення. Будучи членом СОТ країна вже погодилась на обов’язкову та виключну юрисдикцію рішень СОТ.

Лектор розповіла про побудову системи врегулювання спорів СОТ та про етапи розгляду справи, про особливості вирішення спорів у рамках регіональних торговельних угод, а також зупинилася на спорах за участю України, яка є позивачем у 9 справах, відповідачем в 4 справах і третьою особою в 50 справах.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик