Про нюанси розрахунків в антидемпінгових розслідуваннях та процедуру судового оскарження за торговельними розслідуваннями розповіли радники Asters Олеся Кривецька та Антон Сінцов

«Нюанси розрахунків у торговельних розслідуваннях. Судове оскарження у сфері торговельного захисту» — лекцію на таку тему для слухачів Legal High School прочитали радники Asters Олеся Кривецька та Антон Сінцов. Зокрема, Олеся Кривецька окреслила основні нюанси розрахунків в антидемпінгових розслідуваннях. За її словами, специфіка антидемпінгових заходів і антидемпінгових розслідувань полягає в тому, що аналізується саме стверджувана національним виробником недобросовісна практика, згідно з якою експортери продають на ринку експорту дешевше, ніж на внутрішньому ринку.

Факт демпінгу є однією з підстав застосування антидемпінгових заходів, іншими підставами є наявність шкоди та причинно-наслідковий зв’язок і відповідність національним інтересам застосування заходів. «Від рівня демпінгу залежить розмір антидемпінгового мита», — підкреслила лектор.

Розповідаючи про те, як вираховується демпінгова маржа, Олеся Кривецька зазначила, що йдеться про порівняння ціни на внутрішньому ринку в країні експорту (нормальна вартість) із експортною ціною (ціною продажу товару на ринку України). Є окремий алгоритм для визначення кожної з категорій цих цін, після чого на підставі Угоди СОТ про застосування статті VI Генеральної угоди про тарифи та торгівлю (Антидемпінгової угоди СОТ) і Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» здійснюється справедливе порівняння цих величин.

Так, за загальним правилом, «нормальна вартість» визначається на підставі цін, за якими продається товар на внутрішньому ринку під час здійснення звичайних торговельних операцій. Предметом аналізу перш за все є (1) наявність продажів у звичайних торговельних операціях та (2) обсяги продажів на внутрішньому ринку.

«Поріг репрезентативності — це так званий 5-відсотковий тест, згідно з яким обсяг продажу на внутрішньому ринку країни експорту повинен становити не менше 5% від обсягів продажу подібного товару в Україну, можливі окремі винятки», — звернула увагу лектор.

Розповідаючи про альтернативні методи розрахунку (конструювання) нормальної вартості, Олеся Кривецька зауважила, що законодавство передбачає два можливих методи. Найбільш поширеним є конструювання на основі витрат виробництва в країні походження, збільшених на обґрунтовану суму торговельних, адміністративних та інших загальних витрат (SG&A) і обґрунтовану суму прибутку. Другий метод (метод сурогатної країни) — конструювання проводиться на основі експортних цін, що практикуються у звичайних торговельних операціях у відповідній третій країні.

Також Олеся Кривецька підкреслила, що, за загальним правилом, суми SG&A та прибутку визначаються на підставі фактичних даних, що стосується виробництва та продажу виробником та експортером.

Альтернативними способами визначення є такі:

— фактична сума витрат, сплачених іншими експортерами і виробниками під час виробництва і продажу подібного товару на внутрішньому ринку (такі виробники зареєстровані в розслідуванні і надали дані);

— фактичні суми, сплачені самим виробником і експортером під час виробництва і продажу тієї ж категорії товару на внутрішньому ринку в умовах звичайних торговельних операцій;

— інший обґрунтований і прийнятний метод: береться за основу величина, яка не повинна перевищувати прибуток, задекларований іншими експортерами і виробниками на внутрішньому ринку країни походження.

Що стосується визначення експортної ціни, то, за словами Олесі Кривецької, це ціна, за якою фактично сплачується або підлягає оплаті товар, який продається в країну імпорту з країни експорту. При здійсненні продажу пов’язаній стороні (компанії) відбувається конструювання, і це найпоширеніший спосіб. У такому разі береться за основу ціна, за якою імпортовані товари перепродаються першому незалежному покупцю. Окрім конструювання, експортна ціна може зменшуватися на величину витрат, понесених при здійсненні продажу. «Це витрати на транспортування, страхування, навантаження/розвантаження, мита, сплачені при імпорті, та інші витрати, які зменшують експортну ціну», — зауважила лектор.

Також, за словами Олесі Кривецької, є три методи порівняння нормальної вартості та експортної ціни:

1) трансакція до трансакції;

2) середньозважена величина до середньої величини;

3) середньозважена величина до трансакції.

Лектор також згадала про практику здійснення вибіркових методів аналізу даних, передусім інформації від іноземних виробників/експортерів, та пояснила градацію між різними категоріями антидемпінгових мит, які можуть застосовуватися у разі вибірки.

Антон Сінцов, у свою чергу, поділився досвідом судового оскарження рішень за торговельними розслідуваннями. Зокрема, він підкреслив, що будь-які розрахунки Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства можуть бути оскаржені в судовому порядку разом із рішенням Міжвідомчої комісії.

«Чинні закони у сфері торговельного захисту не передбачають чітких механізмів оскарження», — підкреслив Антон Сінцов.

Тому при зверненні до суду та при визначенні строків для звернення необхідно застосовувати строки, визначені Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Кодексом адміністративного судочинства України.

Зокрема лектор зауважив, що строк оскарження рішень про застосування заходів складає один місяць, сплив якого починається з моменту запровадження таких заходів. Він звернув увагу на правову позицію Верховного Суду: «запровадження» в розумінні судової практики є саме дата прийняття рішення комісією, а не дата набуття чинності чи початок справляння мита.

Також Антон Сінцов підкреслив, що, за законодавством, відповідне рішення може оскаржити будь-яка особа, права та інтереси якої порушені. Однак на практиці суд може визнати, що насправді права позивача не порушені і відмовити в задоволенні позову.

Лектор рекомендував звертати увагу на формування позовних вимог. За його словами, в більшості випадків сторони просять суд зобов’язати міжвідомчу комісію прийняти відповідне рішення. Проте, як слідує з практики Верховного Суду, рішення про застосування відповідних заходів є дискрецією комісії, і тільки комісія може прийняти якесь конкретне рішення або вчинити якусь дію у межах торгового розслідування. Верховний Суд вказує на те, що суди можуть лише перевіряти дотримання комісією процедури і не втручатись у виключну компетенцію органу або право розсуду.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик