Процедура санації є зручною як для боржника, так і для кредиторів — адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери» Вадим Кізленко

Про підстави і наслідки дострокового припинення санації боржника, а також про нюанси затвердження звіту керуючого санацією за чинним законодавством і з урахуванням майбутніх змін слухачам Legal High School розповів адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери», арбітражний керуючий Вадим Кізленко.

Зокрема, лектор нагадав, що чинне законодавство передбачає такі підстави для дострокового припинення санації боржника: погашення вимог усіх кредиторів; укладення мирової угоди; невиконання плану санації; невиконання поточних зобов’язань; відхилення комітетом кредиторів плану санації; неподання до суду плану санації протягом трьох місяців. У свою чергу, Кодекс України з процедур банкрутства передбачає такі підстави: відновлення платоспроможності боржника (тобто фактичне погашення всіх вимог кредиторів або виконання плану санації); невиконання умов плану санації; невиконання поточних зобов’язань; відхилення зборами кредиторів плану санації.

Вадим Кізленко звернув увагу на те, що відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» план санації розробляється безпосередньо в самій процедурі санації, а кодекс передбачає розробку плану санації в процедурі розпорядження майном. Також суттєвою відмінністю, за словами лектора, є те, що відповідно до Закону про банкрутство процедура санації вводиться на шість місяців і може бути продовжена судом не більш як на 12 місяців. «У реальності ми маємо ситуацію, коли підприємство перебуває у стадії санації іноді роками, а іноді й десятиліттями. І така процедура є зручною для боржника. Кодекс з процедур банкрутства фактично передбачає, що кредитори разом із боржником самі визначають строки проведення санації», — звернув увагу Вадим Кізленко.

Також, за його словами, у кодексі немає такої підстави для закриття провадження про банкрутство, як укладення мирової угоди, а також виконання вимог, пред’явлених до боржника його власником. Що стосується останньої, то лектор вважає її дієвою, але нові правила не передбачають такої можливості.

У той же час така підстава для дострокового припинення санації боржника, як неподання до суду плану санації протягом трьох місяців, передбачена тільки чинним Законом про банкрутство. Як зазначив Вадим Кізленко, на практиці розробити план санації протягом такого строку, узгодити його із заставними кредиторами практично нереально. У деяких випадках таку підставу просто використовують для припинення процедури санації. Якщо ж такої мети немає, то арбітражний керуючий змушений постійно звертатися до суду з клопотаннями про продовження строку підготовки плану санації.

Також лектор розповів про нюанси затвердження звіту керуючого санацією. Такий звіт має бути подано у письмовій формі за 15 днів до закінчення процедури санації комітету кредиторів, а згідно з Кодексом з процедур банкрутства — зборам кредиторів. До звіту прикріплюються баланс боржника, розрахунок прибутку і збитків, відомості про наявність у боржника грошових коштів, які можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, відомості про дебіторську заборгованість і відомості кредиторської заборгованості боржника. При цьому між чинним законодавством і кодексом є відмінність, яка полягає у тому, що останній містить вимогу про приєднання до звіту відомостей про виконання плану санації. «На мою думку, це доцільно, оскільки стає зрозуміло, що зроблено керівником санації, а що не вийшло зробити», — відзначив Вадим Кізленко.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів