Процедура заочного судочинства в Україні ще потребує серйозного нормативного і процесуального підкріплення — Роман Титикало

Підстави для здійснення заочного кримінального провадження проаналізував керуючий АБ «Титикало та Партнери» Роман Титикало. На його думку, заочне провадження доволі часто застосовується в судовій практиці за кордоном, проте досі точаться дискусії стосовно доцільності його використання, зокрема щодо того, в яких випадках здійснюється заочне переслідування і коли воно має відбуватися.

Навіщо таку форму розгляду справи взагалі було передбачено? Сьогодні світ настільки глобальний, що злочинець може легко сховатися за кордоном, і за таких обставин здійснювати звичайний судовий процес практично неможливо. У той же час потерпілий від злочину хоче отримати вирок суду, особливо якщо йдеться про відшкодування фінансових збитків. У такому випадку заочне провадження є єдиним виходом із ситуації.

В Україні процедура спеціального досудового розслідування регулюється п’ятьма статтями Кримінального процесуального кодексу України. На думку лектора, нинішня редакція його статей недосконала, адже виписана під конкретний судовий процес і стосується посадових та державних злочинів.

Заочне судочинство можливе лише стосовно особи, оголошеної в міжнародний розшук, тобто, якщо підозрюваний переховується в Україні, процедура до нього застосуватися не може, аж поки його не оголосять у міжнародний розшук як особу, що ухиляється від слідства. При цьому потрібно не лише дотриматися певної процедури, але й обґрунтувати необхідність такого розшуку.

Особлива процедура вручення повісток та процесуальних документів, що надсилаються на поштову адресу останнього відомого місця проживання підозрюваного чи публікуються у засобах масової інформації, перелік яких визначає Кабінет Міністрів України, викликає питання стосовно своєчасності повідомлення про підозру.

Яким чином має здійснювати спеціальне досудове розслідування? Чи дозволити спеціальне досудове розслідування, вирішує суд, проте на цій стадії процедура не передбачає участі захисника, котрий залучається вже після ухвалення рішення, що обмежує права підозрюваного.

Актуальними є і захист обвинуваченого в заочному провадженні. Виникає питання, яким чином здійснювати захист за відсутності підозрюваного чи обвинуваченого, особливо якщо адвокат залучений у рамках безоплатної правової допомоги, ніколи не спілкувався з підзахисним і невідомо, яким чином може з ним комунікувати.

Таким чином, на думку Романа Титикала, процедура заочного судочинства в Україні ще не набула масового застосування, проте наразі вона достатньо недосконала і потребує серйозного нормативного та процесуального підкріплення.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів