Принцип поділу платників податків на резидентів і нерезидентів — у центрі уваги слухачів Legal High School

«Резидентність у податкових відносинах» — тема лекції Вікторії Фоменко, партнера, керівника практики податкового і митного права ЮФ Integrites. Вона наголосила, що основна ідея концепції податкового резидентства полягає у приналежності суб’єкта до певної юрисдикції з метою оподаткування. Лектор описала дві податкові системи, що існують у світі: за принципом резидентства і джерела походження доходу (таку систему мають більшість держав; коли оподатковуються загальносвітові доходи і майно резидентів держави та нерезиденти оподатковуються щодо майна на території цієї держави та доходів, які мають джерело походження з цієї держави) та за принципом територіальності (таку систему мають Сінгапур, Гонконг та деякі інші країни; резидентство не має значення, оподатковуються доходи та майно будь-яких осіб на території держави, а доходи та майно з іноземних джерел звільняються від оподаткування).

Лектор пояснила принцип поділу платників податків на резидентів і нерезидентів та означила їхні ознаки, зокрема резиденти мають необмежене податкове зобов’язання (unlimited or world-wide tax liability), тобто сплачують податки в країні, де визнаються резидентами, на загальносвітові доходи, а нерезиденти мають обмежене податкове зобов’язання (limited tax liability), тобто сплачують податки тільки на ті доходи, які походять з території держави, і щодо майна, яке там знаходиться.

За словами Вікторії Фоменко, основними критеріями визначення резидентства в різних юрисдикціях для фізичних осіб є місцезнаходження (місце проживання, постійне житло особи, правило 183 днів); центр життєвих інтересів (особисті та економічні зв’язки) та громадянство, а для юридичних осіб — формальний (місце інкорпорації чи реєстрації) та змістовний (місце управління, центрального управління і контролю, головного офісу або основного місця ведення бізнесу). При цьому вона навела приклади держав та критеріїв, що використовуються в них для визначення резиденства.

В Україні у Податковому кодексі тест на визначення резидентства передбачає ряд критеріїв, які застосовуються поступово: для фізичних осіб — місце проживання; місце постійного проживання; центр життєвих інтересів; правило 183 днів; громадянство, а для юридичних осіб Податковим кодексом застосовується лише формальний критерій (місце інкорпорації) — юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами.

Говорячи про податкове резидентство як підставу для усунення подвійного оподаткування, лектор наголосила, що Конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування застосовуються для визначення податкового резиденства особи, якщо, за національним законодавством країн — учасниць відповідної Конвенції, особа визнається податковим резидентом обох таких країн. Принагідно Вікторія Фоменко описала критерії тесту на визначення резидента Модельною конвенцією ОЕСР, відзначивши, що вони принципово не відрізняються від вимог Типової конвенції ООН про уникнення подвійного оподаткування у відносинах між розвиненими державами та країнами, що розвиваються, 1980 року.

Лектор розповіла про судовий спосіб урегулювання спорів, пов’язаних з визначенням податкового резидентства, зазначивши, що механізм взаємного узгодження резидентства передбачено у внесеному до Верховної Ради законопроекті №1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик