Реагувати на запит податкової про надання інформації потрібно обов’язково — Олександр Банніков та Ігор Крижановський

Про межі надання інформації податковим органам розповіли слухачам Legal High School Ігор Крижановський, керуючий партнер TEFFI Law Firm, та Олександр Банніков, старший юрист TEFFI Law Firm. Ігор Крижановський окреслив коло підстав, що дають право податковим органом направити запит про надання інформації. Зокрема, до таких підстав належать: виявлення фактів, що свідчать про порушення; визначення рівня звичайних цін; недостовірність даних у податкових деклараціях; щодо платника податків подано скаргу; у разі проведення зустрічної звірки; інші випадки.

При цьому він вказав на вимоги до запиту, встановлені Податковим кодексом України: вичерпний перелік запитуваної інформації та опис цієї інформації (у тому числі перелік документів, що підтверджують інформацію); посилання на норму закону, відповідно до якої орган ДПС має право отримати інформацію; підстави для надсилання запиту (наведені вище); запит має бути на бланку ДФС і підписується керівником (заступником керівника).

Лектор наголосив, що строк надання інформації за запитом — 15 робочих днів (якщо виявлено факти, які свідчать про порушення; визначення рівня звичайних цін; недостовірність даних у податкових деклараціях; щодо платника податків подано скаргу) або 10 днів (у разі проведення зустрічної звірки).

Олександр Банніков підкреслив, що на запит податкової потрібно обов’язково реагувати, адже у разі вчасного надання затребуваної інформації є вірогідність, що податкова вас більше не турбуватиме (якщо інформацію надано в повному обсязі і вчасно). На жаль, за словами лектора, повноту надання інформації податкова визначає за власними критеріями, тому надання інформації не гарантує непроведення перевірки. Проте, якщо ви ігноруєте запит на надання інформації, податкова перевірка буде невідворотною.

Олександр Банніков проілюстрував свою тезу прикладами судової практики, в якій платники податків оскаржували наказ про податкову перевірку на підставі неповного надання інформації платником податків.

Лектор відзначив тенденцію судової практики, яка сформувалася таким чином, що, допускаючи посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, платник втрачає право на оскарження наказу про її проведення.

Говорячи про участь податкової міліції у проведенні перевірок, лектор, опираючись на частину 2 статті 159 Кримінального процесуального кодексу України, відзначив, що право витребовувати документи (отримувати тимчасовий доступ до речей і документів) у підприємства чи іншого суб’єкта можливе лише на підставі ухвали слідчого судді, суду. В іншому рвзі докази, отримані з порушенням закону, будуть визнані судом неприйнятними.

Наприкінці лекції Олександр Банніков визначив алгоритм отримання податковим органом інформації про доходи нерезидента, які підлягають оподаткуванню в Україні, та навів перелік нормативної бази для отримання такої інформації. Принагідно він розповів про позитивний досвід у питаннях обміну податковою інформацією в США за допомогою FATCA (Foreign Account Tax Compliance Act), який набув чинності 2014 року і до якого 2017 року приєдналася Україна.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів