Сьогодні у судовій практиці спірним є питання, за скільки вимог необхідно сплачувати судовий збір, — керуючий партнер ЮК «Право Гарант» Роман Загрія

Про те, яка стратегія є ефективнішою для захисту прав платників податків, а також про особливості податкових спорів слухачам Legal High School розповів керуючий партнер ЮК «Право Гарант» Роман Загрія, який прочитав лекцію у рамках курсу «Податкові спори у 2019 році».

За словами лектора, щороку контролюючі органи в середньому проводять 19 тисяч перевірок, за результатами яких платникам податків проводяться грошові донарахування. Так, згідно зі статистичними даними ДФС України, у 2016 році платникам податків було донарахованих 6,1 млрд грн, у 2017-му — 16,3 млрд грн, а у 2018-му — 13,2 млрд грн.

Найпоширенішими податковими спорами, як і раніше, залишаються спори щодо дійсності угод.

Що ж стосується законодавчих змін, то, за словами лектора, у 2019 році зазнали змін строк для подачі заперечень на акт перевірки, який збільшено з 5 до 10 робочих днів, строк прийняття рішення контролюючим органом (збільшено до 15 робочих днів), а також строк для оскарження рішення податкового органу, який почав обчислюватися у 10 робочих днів.

Але, як підкреслив Роман Загрія, строк, з одного боку, збільшився, але відповідні зміни не були внесені до Порядку подання скарг і до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України. У зв’язку з цим ДФС України листом від 27 грудня 2018 року дала роз’яснення щодо того, що головні управління в областях ДФС України повинні проводити роз’яснювальну роботу з платниками податків, яким нараховані суми грошових зобов’язань, і рекомендувати сплатити або почати процедуру оскарження протягом 10 календарних днів. «Сьогодні це питання залишається невирішеним, у зв’язку з чим рекомендую починати процедуру оскарження саме в цей строк, аби в подальшому уникнути непорозумінь», — підкреслив спікер.

Також лектор відзначив, що оскарження рішень контролюючого органу в адміністративному порядку може бути дієвим та ефективним, і поділився власним досвідом, згідно з яким у 55% випадків податкові спори вирішуються на етапі адміністративного оскарження на користь платника податків. У цьому питанні Роман Загрія виділив дві проблеми. Перша полягає у тому, що платник податків не має на меті отримати результат завдяки такій процедурі, а ставить за мету затягнути строки узгодження нарахованих сум податкового зобов’язання. Друга — платники податків повною мірою не використовують надані законодавством права щодо залучення уповноваженого представника Ради бізнес-омбудсмена.

«Сьогодні в судовій практиці спірним є питання, за скільки вимог необхідно сплачувати судовий збір», — підкреслив лектор, розповідаючи про ставки судового збору. За його словами, практика з цього питання неоднозначна. Зокрема, у постанові від 14 березня 2017 року у справі №П/800/559/16 (21-3944а16) Верховний Суд України зазначив, що вимога про визнання протиправними акта, дії або бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати недійсним рішення чи окремі його положення, зобов’язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення) як наслідків протиправності акта, дії або бездіяльності є однією вимогою.

«Але, звертаючись сьогодні до судів першої інстанції, ми зіткнулися з тим, що суди залишають позови без руху і встановлюють строки для усунення недоліків щодо сплати судового спору. Вони виходять з того, що в цій постанові ВСУ були застосовані старі положення КАС України, а не нові. Але якщо проаналізувати рішення із Єдиного державного реєстру судових рішень, то насправді в 50% випадках суди відкривають провадження у справі, а в іншій частині позови залишаються без руху», — підкреслив Роман Загрія.

Також лектор розповів про нюанси доведення в податкових спорах і звернув увагу, що сьогодні письмові докази у вигляді копій документів мають бути належним чином засвідчені.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів