Спори з трансфертного ціноутворення — у центрі уваги слухачів LHS

Під час другої лекції Лариса Антощук говорила про спори з трансфертного ціноутворення. Розпочала лектор з визначення терміна «трансфертна ціна». За її словами, відповідно до Настанов ОЕСР — це ціна, що встановлюється між асоційованими організаціями, за якою одне підприємство реалізує товари, нематеріальні активи і надає послуги іншому асоційованому підприємству.

На думку лектора, негативним є саме процес зловживання (маніпулювання) трансфертними цінами з метою мінімізації оподаткування (неправильного визначення сум податку до сплати в бюджет країни/країн).

Відтак, фіскальні органи в усіх країнах визначають справедливий розмір прибутку — такий, який мало б отримати асоційоване підприємство в кожній державі. Оцінюють правильність встановлення суб’єктами господарювання трансфертної ціни за відсутності ринкових чинників, а також повертають «точку прибутку» в країну.

Лектор проілюструвала тези лекції прикладами судових спорів, які вона супроводжувала, зокрема, з визначення осіб пов’язаними для трансфертного ціноутворення, визнання контрольованою операції з безоплатної передачі торгового обладнання, неподання звіту про контрольовані операції чи форму такого звіту, неподання документації з трансфертного ціноутворення, наявність контрагента з низько податкової юрисдикції, експортні операції через посередників-резидентів.

Узагальнюючи основні категорії спорів під час проведення перевірок контрольованих операцій, лектор зазначила слухачам Lеgal High School, що ними є:

1. Дата здійснення операції (форвард) для проведення зіставлення із ринковим діапазоном цін.

2. Джерела інформації для методу порівняльної неконтрольованої ціни.

3. Використання найбільш доцільного методу трансфертного ціноутворення.

4. Вибір сторони, що досліджується для застосування методу чистого прибутку.

5. Вибір періоду (дати), що досліджується для формування діапазону цін/рентабельності для проведення зіставлення.

6. Якість проведення економічного дослідження щодо пошуку та відбору зіставних юридичних осіб для методу чистого прибутку.

7. Обґрунтованість або необхідність проведення коригувань зіставності, розрахунок показників рентабельності.

Стосовно перспективи спорів із трансфертного ціноутворення в Україні, то, на думку Лариси Антощук, на нас очікує:

— колегіальний розгляд справ у суді першої інстанції (спір по суті, мотивація — особлива складність);

— поява перших рішень касаційної інстанції щодо ряду «технічних спорів»: (низько податкові юрисдикції, операції через комісіонера, правомірність застосування штрафних санкцій тощо) та повернення на новий розгляд спорів по суті;

— поява спорів, отриманих через «спецзапити», до зарубіжних компетентних органів;

збільшення випадків використання Настанов OECР з трансфертного ціноутворення для ТНК та податкових служб, практики Європейського суду з прав людини, індивідуальних податкових консультацій, практики іноземних судів;

перехід в економічну складову спору з трансфертного ціноутворення (відхід від формальних тлумачень норм Податкового кодексу України, збільшення кількості рішень у спорах по суті, провадження в яких відкрите у 2017 році;

— збільшення кількості спорів щодо застосування штрафних санкцій за неподання або несвоєчасне подання звіту чи уточнюючого звіту про контрольовані операції (правила, що діють з 1 січня 2017 року);

— залучення експертів, спеціалістів у процес, пошук нових способів доказування (з урахуванням попередніх помилок у процесі та нових правил КАС України);

інші процесуальні особливості: можливість застосовувати «верхню межу» при сплаті судового збору (1,5%, але не більш ніж 350 прожиткових мінімумів).

«Ця категорія спорів вимагає міждисциплінарного підходу, оперування нормами міжнародного права і розуміння економічної складової. Тому ці справи є викликом для юристів, які люблять цікаві інтелектуальні завдання», — зауважила Лариса Антощук.

МЕНЮ

LegalHighSchool