Про різницю між корпоративним конфліктом та злочином і правильну кваліфікацію діяння щодо позбавлення частки у господарському товаристві слухачам Legal High School розповіла Інна Тецька, адвокат Barristers. Вона нагадала, що корпоративним конфліктом називають спір, що виникає щодо матеріальних правовідносин між юридично рівними учасниками корпоративних відносин стосовно набуття, здійснення та припинення їхніх корпоративних прав та інтересів. Це спір, який виникає між господарським товариством і його учасником, у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками господарських товариств, що пов’язані зі створенням цього господарського товариства. Натомість рейдерство — це захоплення або заволодіння активами або корпоративними правами юридичної особи з використанням незаконних методів і засобів. Принагідно було продемонстровано дані Світового рейтингу захисту права власності станом на 2020 рік, у якому Україна посідає 109-е місце із 129-ти.
Лектор звернула увагу на перелік документів, які необхідно подавати для державної реєстрації створення юридичної особи, та відзначила документ, який підтверджує внесення засновниками відповідних сум на банківський рахунок або передачу у власність ТОВ певного майна, прав користування, об’єктів нерухомості тощо. За її словами, саме з цим документом найчастіше бувають проблеми. Так само вона навела перелік документів, які подаються для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи складу учасників товариства, виділивши серед них акт приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства як такий, що найчастіше підробляється.
Інна Тецька наголосила, що відповідно до нового Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори втратили право виключати учасників за перешкоджання діяльності товариства. Відтепер такий виняток можливий лише у разі невнесення вкладу під час первинного формування статутного капіталу та неподання правонаступником заяви про вступ до товариства. При цьому вона навела практичні приклади із судової практики, яка стосувалася виключення зі складу товариства. За її словами, у діях осіб, які були учасниками загальних зборів, убачається склад кримінальних правопорушень, передбачених статтями 190, 206-2 та 358 Кримінального кодексу (КК) України. Лектор дала поради щодо заходів, застосування яких може сприяти відновленню порушених прав.
Наводячи приклад схеми незаконного набуття бенефіціарної власності через придбання корпоративних прав (рейдерського захоплення), Інна Тецька зазначила, що такі дії правоохоронці кваліфікували за статтями 189, 190, 209 та 358 КК України.
Вона сформулювала алгоритм дій адвоката у кримінальному провадженні, спрямований на відновлення порушених прав, до якого входять: подання органу досудового розслідування заяви про визнання потерпілим; підготовка цивільного позову у межах кримінального провадження; звернення до органу досудового розслідування з клопотанням про отримання тимчасового доступу до речей та документів; звернення до органу досудового розслідування з клопотанням про проведення обшуку; звернення до органу досудового розслідування з клопотанням про виклик на допит; звернення до суду з клопотанням про арешт майна тощо.
Крім того, за словами лектора, додатковими заходами, спрямованими на відновлення порушених прав, можуть стати подання скарги до Ради бізнес-омбудсмена, звернення до Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора чи до Офісу протидії рейдерству, подання скарги до Колегії з розгляду скарг у сфері держреєстрації при Міністерстві юстиції України.
