Про помилки юристів у спілкуванні з АМКУ розповіла слухачам Legal High School Анжеліка Коноплянко, директор департаменту досліджень і розслідувань ринків невиробничої сфери Антимонопольного комітету України. Найперша помилка, за її словами, — незвернення до АМКУ, коли на це є підстави. Причиною цього є недостатня обізнаність юристів з функціональними обов’язками АМКУ та можливостями, що надані цій організації чинним законодавством. Тому у разі проблем з контрагентом, що зловживає монопольним становищем, вона радить звертатися спершу не до суду, а саме до АМКУ. Принагідно лектор навела приклади найгучніших кейсів, що їх розслідував Комітет останнім часом, і підкреслила, що АМКУ комплексно вирішує справи — внаслідок його рішень змінюються правила гри у секторах та галузях економіки.
За словами лектора, поширеною помилкою юристів під час звернення до АМКУ є відсутність належного обґрунтування заяви, від чого на 80% залежить успіх розгляду, та наявність документів, що підтверджують порушення. При цьому вона радить посилатися на нормативну базу АМКУ. У прохальній частині має бути зазначено, на яке саме рішення (у межах повноважень) ви очікуєте від АМКУ — рекомендацію, рішення тощо.
Друга помилка — пасивна позиція у ході розгляду заяви в АМКУ. Свідченням пасивності є, зокрема, відсутність клопотань про проведення робочих зустрічей, під час яких є можливість деталізувати обставини порушення, залучити профільних фахівців.
Третя поширена помилка — налаштованість юриста та його клієнта очікувати від АМКУ винятково винесення рішення у справі та штрафу. При цьому такі санкції потребують тривалого розгляду — іноді до кількох років, тоді як рекомендація АМКУ може бути надана впродовж кількох тижнів та ефективно розв’яже проблеми заявника, якщо вони пов’язані з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
Коли юрист представляє відповідача, поширеною помилкою є поради надавати неповну інформацію на запити АМКУ або умисно не отримувати вимогу про надання інформації. У результаті АМКУ інформацію отримає за допомогою інших каналів, а за порушення строків надання інформації чи за її неповне надання передбачено штраф. Також Анжеліка Коноплянко застерігала від умисного затягування розгляду заяви, оскільки ці заходи мають тимчасовий успіх, натомість свідчать про те, що робота АМКУ ведеться у правильному напрямку і стимулює співробітників Комітету «копати» глибше.
Ознайомлення з матеріалами справи також є необхідною, хоча й марудною роботою юриста, якою, однак, не треба нехтувати. Ознайомлення дає змогу обґрунтувати свою позицію, спростовуючи неналежні докази сторони заявника, та перевірити, які матеріали ваш клієнт надавав АМКУ раніше, якщо вас залучили до справи не з самого початку.
Однією з помилок є також довгий і заплутаний виступ під час засідання з посиланнями на статті та сторінки. За словами лектора, промова не має бути монотонною, а отже, писати та готувати виступ потрібно заздалегідь. Вона навела приклади, коли відповідачам вдавалося досягати певного успіху під час засідання Комітету завдяки чіткому змістовному виступу.
