Завдяки спрощеній системі розслідування кримінальних проступків має відбутися розвантаження слідства — Тетяна Поповська

Про тонку межу між правильною кваліфікацією проступку та злочину йшлося під час лекції Тетяни Поповської, адвоката Asters. Вона описала слухачам Legal High School генезис концепції проступку від 1997 року і до сьогодні, наголосивши, що до перехідних положень Кримінального процесуального кодексу (КПК) України термін «проступок» було внесено у 2012 році. Також перехідними положеннями було зобов’язано законодавця розробити та ухвалити законодавство у цій сфері. Таке законодавство було розроблене, і у липні 2020 року набули чинності зміни до Кримінального кодексу (КК) України, які офіційно ввели кримінальний проступок у практику.

За словами лектора, ідея поділу кримінального правопорушення на злочин і проступок якраз і полягає у тому, що перші мають значні наслідки для суспільства й передбачають ізоляцію особи від нього, а другі — ні. Простіше кажучи, тяжкі і особливо тяжкі злочини залишилися злочинами, а невеликі та частина злочинів середньої тяжкості стали проступками. Родовим поняттям для них тепер є термін «кримінальні правопорушення».

Оскільки категорія кримінального проступку становить близько чверті від усіх складів злочинів у КК України, а фактично складає понад 50% усіх кримінальних правопорушень, які вчиняються в країні, то завдяки спрощеній системі розслідування, на думку Тетяни Поповської, має відбутися розвантаження слідства.

За її словами, нині у КК України є такі поняття, як «кримінальне правопорушення», «злочин», «кримінальний проступок», перше з яких виступає родовим поняттям стосовно інших, і саме правозастосувач має остаточно вирішувати, що вчинила винна особа.

Тетяна Поповська наголосила, що з введенням проступку залишилися неузгодженості у чинному законодавстві, які призводять до проблем у його застосуванні як зі сторони захисту, так і зі сторони обвинувачення. Такі проблеми, вважає вона, можуть виникнути під час перекваліфікації проступків у злочини; розмежування кримінальної відповідальності за злочин та проступок для цілей позбавлення депутатського мандата; розслідування стосовно спеціальних суб’єктів. Проблемою є відсутність обов’язкової участі захисника у спрощеному провадженні та питання допустимості доказів.

Пояснюючи різницю між кримінальним проступком і злочином, лектор дала їх визначення та наголосила, що поділ між ними проходить по лінії покарання: обмежується штрафом до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 тис. грн) або інше покарання, що не передбачає позбавлення волі. Вона також відзначила, що попри те, що з точки зору кодексу проступок і злочин майже не відрізняються, порядок досудового розслідування і судового розгляду проступку значно відрізняється від такого порядку стосовно злочину.

Крім того, Тетяна Поповська нагадала слухачам Legal High School про те, що законодавець передбачив можливість перекваліфікації проступку в злочин і навпаки, при цьому виникає питання: що робити, коли діяння вчинено, а проступок це чи злочин наразі невідомо? Лектор, застосовуючи практичні приклади, розібрала такі ситуації та дала рекомендації стосовно дії як сторони захисту, так і сторони обвинувачення.

Принагідно вона розповіла про суть дізнання та дала визначення особи дізнавача, а також описала алгоритм слідчих дій до внесення до ЄРДР, зазначивши, що можливість проведення таких слідчих дій може ускладнити стороні захисту обґрунтування визнання деяких доказів недопустимими. Вона описала джерела доказів як для проступків, так і для злочинів, а також строки досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проступків та проілюструвала свої тези прикладами із судової практики.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x
Кошик