Про актуальну судову практику в конкуренційних спорах йшлося під час лекції Алли Максименко, заступника директора юридичного департаменту — начальника відділу супроводження справ у судах та контролю за виконанням рішень Антимонопольного комітету України. Вона нагадала слухачам Legal High School, що конкуренція — це потужний інструмент ринкової економіки, рушійна сила, яка примушує товаровиробників підвищувати ефективність виробництва, знижувати виробничі затрати, підвищувати якість продукції (товарів, робіт, послуг), прискорювати впровадження новітніх досягнень науки і техніки, проводити організаційні та структурні зміни в ході підприємницької діяльності.
За її словами, порушення законодавства про захист економічної конкуренції можна поділити на такі види: зловживання монопольним (домінуючим) становищем; антиконкурентні узгоджені дії; недобросовісна конкуренція; антиконкурентні дії органів влади тощо.
Детальніше характеризуючи ці порушення, лектор зазначила, що суб’єкт господарювання займає монопольне становище, якщо на цьому ринку у нього немає жодного конкурента або якщо він не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб’єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності у них бар’єрів для доступу на ринок. Лектор навела приклади судових справ, які стосувалися зловживання монопольним становищем.
Алла Максименко наголосила, що на відміну від зловживання домінуючим становищем, обмежененим за колом суб’єктів, антиконкурентні узгоджені дії можуть бути вчинені будь-якими суб’єктами господарювання, незалежно від розміру їхньої частки ринку та наявності ознак ринкової влади. Це правопорушення завжди колективне, здійснюється не менш ніж двома суб’єктами і, як показує досвід економічно розвинутих країн, кількість та різноманітність таких дій «обмежена лише уявою». Аналізуючи практику господарських судів, лектор окреслила ознаки, за якими визначають наявність антиконкурентних узгоджених дій, вказала на сукупність чинників, які треба довести для встановлення узгодженості та проаналізувала практику Верховного Суду з цього питання.
Говорячи про антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання, лектор відзначила, що основним математичним інструментом доведення органами АМКУ схожості дій є кореляційний аналіз, який належить до методів оброблення статистичних даних і полягає у вивченні коефіцієнтів кореляції, та зазначила, що Верховний Суд у своїй практиці підтвердив правомочність АМКУ використовувати цей інструмент.
Використовуючи практичні приклади, Алла Максименко визначила сутність недобросовісної конкуренції та навела приклади судових справ, у яких судами на суб’єктів господарювання було накладено багатомільйонні штрафи за недобросовісну конкуренцію.
