З лекцією про визнання та виконання рішень Міжнародного комерційного арбітражу (МКА) в Україні у рамках освітньої платформи LHS виступив Євген Блінов, партнер та керівник практики міжнародного арбітражу МЮГ Eterna Law. Лектор проаналізував новели судової реформи, яка, на його думку, спрощує процедуру визнання та виконання рішень МКА. Відбувається це, зокрема, через:
— зменшення кількості судових інстанцій до двох;
— спільний розгляд питання про скасування і виконання арбітражного рішення;
— добровільне виконання арбітражних рішень;
— конвертацію суми стягнення за арбітражним рішенням;
— стягнення відсотків/пені за арбітражним рішенням до моменту фактичного виконання арбітражного рішення (чинна з 1 січня 2019 року);
— нарахування відсотків на підставі арбітражного рішення, що покладено на органи примусового виконання рішень.
Як розповів слухачам Lеgal High School Євген Блінов, унаслідок судової реформи відбулося визначення компетентного суду. Тепер ним є апеляційний загальний суд, юрисдикція якого поширюється на м. Київ (визнання і виконання іноземних арбітражних рішень) та апеляційний загальний суд за місцем знаходження арбітражу (виконання рішень міжнародного арбітражу, винесених в Україні). Як суд апеляційної інстанції виступатиме Верховний Суд.
За словами лектора, заяву про визнання та виконання рішення має бути подано до суду впродовж трьох років з дня його прийняття МКА. Якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу передбачено сплату відсотків та (або) пеню, які нараховуються відповідно до умов, вказаних у рішенні міжнародного арбітражу, суд зазначає в своїй ухвалі про визнання та надання дозволу на виконання рішення про нарахування таких відсотків та (або) пені до моменту виконання рішення з урахуванням чинного законодавства, що регулює таке нарахування. Як зазначив пан Блінов, ця норма набуде чинності з 1 січня 2019 року.
Процедура добровільного виконання рішення полягає в тому, що стягувач подає заяву про визнання і надання дозволу на добровільне виконання, а боржник визнає рішення в повному обсязі. У такому випадку суддею одноосібно здійснюється судовий розгляд (впродовж 10 днів) без повідомлення учасників арбітражного розгляду, а судовий контроль полягає лише в питаннях арбітрабельності та публічного порядку.
Процедура примусового виконання рішень МКА полягає в тому, що після подачі стягувачем відповідної заяви відбувається письмове повідомлення боржника у визначені строки — п’ять днів на повідомлення і місяць на подання заперечень. Після цього суддя одноосібно здійснює судовий розгляд (котрий не має перевищувати двох місяців) з повідомленням учасників арбітражного розгляду. Виноситься відповідна ухвала суду і, якщо її не було оскаржено, відбувається примусове стягнення відповідними органами за виконавчим листом.
Лектор перерахував слухачам Lеgal High School причини, котрі можуть бути підставою для відмови у визнанні рішення МКА. Ними, зокрема, можуть бути:
1. Одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки — за законом держави, в якій рішення було винесене.
2. Сторону, проти якої винесене рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення.
3. Рішення винесене щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди.
4. Склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж.
5. Рішення ще не стало обов’язковим для сторін або було скасоване, або його виконання зупинене судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийняте.
6. Спір з огляду на його предмет не може бути переданий на вирішення МКА.
7. Визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Лектор наголосив, що будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до МКА і (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності мають тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.
