«Необхідно розуміти, що медіаплощина не збирає докази і не підсилює їх, а відіграє роль потужного рупора для привернення уваги суспільства» — Ігор Воронов, адвокат Asters

Коли варто застосовувати медіапідтримку справи? Чи не нашкодить додатковий резонанс клієнту? Яких правил слід дотримуватись адвокату при висвітленні справи в медіа? Відповіді на ці та інші запитання давав адвокат Asters, д.ю.н. Ігор Воронов у рамках лекції «Комплексний захист: коли додатковий резонанс йде на користь клієнтові? Тактика медіапідтримки справи», яку він прочитав для слухачів Legal High School.

Лектор нагадав, що медіа — це засоби передавання, зберігання та відтворення інформації. Умовно розрізняють традиційні медіа і «нові медіа» або «hi-tech». Вони здебільшого доповнюють один одного, проте й спостерігається певна конкуренція.

Ігор Воронов звернув увагу на те, що сьогодні українське суспільство має дуже низький рівень довіри до правоохоронної системи, оскільки, на превеликий жаль, продовжуються випадки корупції, політичного забарвлення або кричущої бездіяльності при розслідуванні кримінальних правопорушень.

Чи завжди потрібно застосовувати медіапідтримку? Лектор зазначив, що відповідь на це запитання доволі неоднозначна. «Є різні випадки. Навіть такі, коли не тільки не на користь клієнтові, а й не на користь адвокату також піде медіапідтримка, оскільки не треба забувати про взаємний вплив», — зауважив Ігор Воронов. Він узагальнив багато випадків та навів яскраві приклади результатів медіапідтримки відомих українському суспільству осіб, а також порівняв позитивний та негативний ефект в аспекті першої та наступних стадій. Тобто адвокат у разі здійснення потужної медіапідтримки у суспільстві починає асоціюватися з клієнтом і навпаки. Так, дуже часто доводиться чути таке: «Це адвокат такої-то особи, а прізвище самого адвоката вже не називається».

За словами лектора, правоохоронна система, з одного боку, і адвокат, з іншого боку, — це найчастіше система протилежних сторін. Навіть, якщо йдеться про захист потерпілого, оскільки як зверталася увага, часто правоохоронці нехтують завданням проведення саме ефективного розслідування. Це протиборство проявляється в матеріально-технічному оснащенні, в організаційній площині та в кількісному складі.

Медіапідтримка потрібна для того, щоб привернути увагу значної частини суспільства, посадових осіб, подолати інфантильність правоохоронців, звернути увагу на факти порушення законів, визначити стан діяльності або бездіяльності правоохоронців у конкретній справі. У цьому аспекті прикладом резонансу лектор назвав справу Оксани Макар. Так, кримінальне провадження було порушене за фактом замаху на вбивство. Після затримання трьох підозрюваних двох із них було відпущено правоохоронними органами під підписку про невиїзд. Це викликало протести в Миколаєві і великий суспільний резонанс у всій країні, після чого правоохоронці знову затримали підозрюваних, справу було перекваліфіковано, а завдання кримінального провадження реально виконані. Саме завдяки суспільному резонансу виникла ефективність розслідування, а до відповідальності було притягнуто дев’ятьох керівників відповідних відомств.

Розповідаючи про формати медіа підтримки, Ігор Воронов зауважив, що кожен має як переваги, так і недоліки. Визначаючи, який саме формат є оптимальним, необхідно проаналізувати всі можливості висвітлення, особливості конкретної справи, поточний процесуальний статус, «токсичність» клієнта в аспекті її підсилення, вірогідний результат та можливу реакцію й наслідки.

Медіапідтримка може бути розпочата як унаслідок активних дій (адвокат погодив з клієнтом застосування медіапідтримки), так і коли медіа самі поширюють інформацію, виходячи з особливостей проєкту. Спікер виділив такі форми медіапідтримки: ТВ-програми, брифінги та пресконференції, виступи на форумах, соцмережі, друковані ЗМІ.

Підсумовуючи, Ігор Воронов порадив здійснювати таке. По-перше, визначити, чи буде корисною медіапідтримка конкретної справи взагалі. Якщо так, то спробувати виявити й можливі ризики. По-друге, визначитись, на якому саме етапі її здійснювати, в якому обсязі, разово або системно. По-третє, визначити формат медіапідтримки. Дуже важливо визначити склад учасників, хто буде спікером (у цьому випадку потрібно звертати увагу на його потенційні можливості, вміння виступати перед громадськістю, наявність досвіду публічних виступів, при цьому виступи в суді не рахуються).

Лектор звернув увагу й на те, що участь адвокатів в медіа потребує особливої уваги, оскільки це чутлива тема. Поширеною інформацією можна легко спричинити негативні наслідки для клієнта, за які доведеться відповідати адвокатові. Тому теми виступів доцільно погоджувати якомога детальніше.

Також було узагальнено та надано такі рекомендації:

— застосовувати розподіл ролей у медіапідтримці (у разі значної кількості адвокатів та їхніх клієнтів);

— бути пунктуальними (не чекати тих, хто запізнюється і створюєть ризики зриву події);

— застосовувати письмове погодження виступу з клієнтом;

— уникати суто професійної промови;

— враховувати виділений ліміт та формат медіа;

— матеріал, який висвітлюється, повинен бути наповнений конкретикою, настільки це необхідно для розуміння його контексту (що саме необхідно донести);

— не розкривати персональні дані фігурантів.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик