Оскарження, визнання і виконання рішень третейських судів стали темою лекції Юлії Карпець, радника голови правління з юридичних питань ПАТ «Ідея Банк». Вона нагадала слухачам Lеgal High School, що третейський суд (ТС) — це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням зацікавлених фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому Законом України «Про третейські суди» для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.
За словами лектора, процедура визнання рішень третейських судів за новим процесуальним законодавством є уніфікованою для цивільної та господарської юрисдикцій і передбачає наявність власне рішення третейського суду, заяви до державного суду апеляційної інстанції та переліку документів, встановлених законом. Такі документи подаються до відповідного апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом. Строк, упродовж якого може бути подано таку заяву, — три роки з дня ухвалення рішення третейським судом. Підстави для відмови у видачі виконавчого документа на підставі третейського суду є вичерпними та визначені законом.
Порядок оскарження рішень третейських судів є таким: подається заява про скасування рішення ТС (строк для оскарження — три місяці з дня ухвалення або з дня, коли особа довідалась/могла довідатись про таке рішення, — строк є преклюзивним). В одному провадженні може одночасно розглядатись заява про скасування рішення третейського суду та заява про видачу виконавчого документів (ВД). Заява подається до апеляційного суду за місцем розгляду ТС справи. За результатами судового розгляду суд постановляє ухвалу про скасування рішення ТС або про залишення його в силі.
Щодо оскарження рішень третейських судів, то, за словами Юлії Карпець, підстави для скасування рішень ТС є вичерпними та визначеними законом:
1) справа не підвідомча третейському суду (стаття 5 Закону України «Про третейські суди»);
2) рішення третейського суду прийняте у спорі, не передбаченому третейською угодою;
3) третейську угоду визнано судом недійсною;
4) склад третейського суду не відповідав вимогам закону (статті 16—19 Закону України «Про третейські суди»);
5) третейський суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі.
Підстави для відмови у видачі ВД на примусове виконання рішення третейського суду є такими:
1) рішення третейського суду скасоване судом;
2) справа не підвідомча третейському суду;
3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу;
4) рішення третейського суду прийняте у спорі, не передбаченому третейською угодою;
5) третейську угоду визнано недійсною;
6) склад третейського суду не відповідав вимогам закону;
7) рішення третейського суду містить способи захисту прав, не передбачені законом;
8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;
9) третейський суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі.
Результатом розгляду буде ухвала, а оскарження відбувається в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції.
Виконання рішень ТС відбувається за таким алгоритмом: виконавчий документ, виданий згідно з ухвалою про видачу виконавчого документа на підставі ТС, передається державній виконавчій службі або приватному виконавцю. Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчим документом визнається наказ ТС/виконавчий лист, виданий судом на підставі рішення третейського суду. Вимоги до виконавчого документа є загальними та встановлені статтею 4 закону (відомості сторін, орган, що видав, дата набуття чинності рішенням, дата видачі, строк пред’явлення до виконання, резолютивна частина із заходами примусового виконання рішення тощо).
Як наголосила Юлія Карпець, державна виконавча служба виконує рішення суду без обмежень, приватний виконавець має обмеження відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Перелік документів для пред’явлення виконавчого документа до виконання: заява про прийняття ВД до примусового виконання, оригінал ВД, докази сплати авансового внеску, належним чином засвідчений документ на представництво.
