Про особливості розгляду кримінальних справ судом присяжних розповіла Марія Зелінська

Чи варто подавати клопотання про розгляд справи судом присяжних, розповіла слухачам Legal High School Марія Зелінська, суддя Солом’янського районного суду м. Києва. За її словами, розгляд кримінального провадження судом присяжних став можливим з прийняттям нового КПК України (частина 3 статті 31), причому здійснюється такий розгляд лише за клопотанням обвинуваченого у справі, в якій як покарання передбачається довічне ув’язнення. Виходячи з власного досвіду, лектор зазначила, що в тих справах, які є в її провадженні, такого клопотання не надходило, а в суді є декілька подібних справ.

Спікер зупинилася на проблемах запровадження цієї форми судочинства, зокрема йдеться про неможливість зібрати повний склад суду через нерозуміння громадянами України, які виявили бажання стати присяжними, особливостей судового розгляду. Зазвичай це люди похилого віку, які можуть проігнорувати засідання, що неприйнятно. КПК України передбачає виплату винагороди присяжним, і її обсяг доволі серйозний, однак, за словами лектора, були випадки, коли присяжні не з’являлися на судові засідання без поважних причини. Дехто змінює місце проживання, не повідомляючи про це суд, хтось просто забуває про дату судового засідання. Марія Зелінська наголосила, що таке нехтування присяжними своїми обов’язками суттєво затягує розгляд справ, при цьому обвинувачений продовжує перебувати під вартою.

Оскільки в Україні немає відповідальності присяжних за неявку до суду, лектор вважає необхідним запровадити таку відповідальність за зразком США, де за неявку до суду за викликом як присяжного особу чекає серйозний штраф. Не вистачає українським присяжним і визначеного особливого статусу за прикладом країн, де ця система працює давно.

На думку лектора, професійні судді, які мають бути неупередженими і несуть відповідальність за ухвалене рішення, більш професійно розбиратимуться у кваліфікації злочину, натомість громадяни часто перебувають під владою емоцій, що заважає їхній неупередженості. Посилаючись на досвід інших країн, лектор зазначила, що суд присяжних через емоційну складову своєї роботи може винести виправдувальний вирок навіть у випадку, коли наявні всі докази вчинення кримінального правопорушення (злочину). Був такий випадок і в українській практиці.

Спікер нагадала, що відповідно до чинного законодавства кожен громадянин, який досягнув 30-річного віку та постійно проживає на території України, має право подати документи для того, аби стати кандидатом у присяжні, — варто лише надати довідку про несудимість та довідку від психіатра-нарколога. Ніякої спеціальної перевірки, як це робиться у країнах з традиційною системою суду присяжних, не проводиться.

Відсутність строгого відбору призводить до того, що багато хто з присяжних не зовсім усвідомлюють важливість справи, якою вони займаються, до того ж їм бракує досвіду та кваліфікації для оцінки доказів у справі. Тому у багатьох юристів та науковців виникає слушне запитання, яким чином потрібно змінювати існуючу систему для розбудови повноцінного суду присяжних, можливо, за англо-американським зразком.

На думку лектора, запровадження ефективного суду присяжних потребує значних бюджетних коштів як на створення інфраструктури суду присяжних, так і на утримання такого суду в подальшому. До того ж немає жодних передумов для того, що саме запровадження суду присяжних стане вагомим чинником для відновлення довіри до судової системи.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик