Технічні аспекти судового розгляду стали темою лекції Андрія Чехонадського

Технічні моменти забезпечення судового розгляду, такі як фіксація і режим відеоконференції, роз’яснив слухачам Legal High School Андрій Чехонадський, керівник групи претензійно-позовної роботи ПАТ «Рітейл Груп», адвокат. Крім того, він розповів, яким чином здійснюється конвоювання підсудного, який перебуває під вартою.

За словами лектора, технічний прогрес скорочує відстані та економить час, проте не завжди забезпечує якість виконання на високому рівні. Говорячи про технічне забезпечення судового розгляду, він розповів, що технічних проблем з організацією відеоконференції немає навіть у Лук’янівському СІЗО, хоча бувають різного роду збої, коли є відеоряд, а ось звук зникає.

Виходячи із власного досвіду, лектор склав рейтинг успішності застосування відеоконференції в судах Києва та підкреслив, що для цього необхідна належна кваліфікація персоналу та узгодженість дій усіх сторін.

Спікер нагадав підстави для відмови проведення судового слухання в режимі відеоконференції, які перераховані в КПК України, хоча, на його думку, цей перелік не є вичерпним. Практика таких слухань досить поширена, а відмова можлива переважно в разі відсутності технічного забезпечення процесу в деяких судах.

Більш проблемним моментом лектор вважає технічну фіксацію процесуальних дій (зокрема обшуку), причому після прийняття в 2017 році закону «Маски-шоу стоп №1» відсутність фіксації може стати підставою визнання доказів, у частині здобутих під час обшуку, неприпустимими. За словами лектора, результатів судової практики за цей час недостатньо, щоб говорити про дієвість цього механізму, хоча у справі захисту визнання доказів обвинувачення неприпустимими — очевидний успіх.

Як наголосив лектор, процедура конвоювання регулюється інструкцією, затвердженою спільним наказом кількох міністерств і відомств у 2015 році. Процедура не витримує жодної критики з точки зору дотримання прав і свобод людини, оскільки передбачає утримання підсудних у клітках або скляних «акваріумах», що було предметом неодноразового розгляду в Європейському суді з прав людини. Лектор навів приклади рішень ЄСПЛ з цього приводу, коли суд визнавав тримання підсудних у клітках або «акваріумах» (для ЄСПЛ обидва варіанти є неприйнятними) незаконним, таким, що порушує права людини і принижує її гідність.

Лектор неодноразово заявляв клопотання до суду про те, що підсудний повинен перебувати поруч із адвокатом, а не в «акваріумі». За його словами, були навіть випадки, коли у відповідь на відмову на таке клопотання адвокат просив посадити в «акваріум» і його, проте отримав відмову і на це прохання — суд вирішив, що в такому разі не можна гарантувати безпеку адвоката.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик