Адвокат ЮК EQUITY: у більшості випадків українські суди нівелюють визнання певних доказів недопустимими, зокрема концепцію «отруєного дерева»

Про концепцію «отруєного дерева» в практиці Європейського суду з прав людини, а також про рівність сторін у справі в рамках модуля «Рішення ЄСПЛ для захисту від кримінального обвинувачення» слухачам Legal High School розповів адвокат, фахівець практик кримінального права і процесу, white collar crime, захисту бізнесу і вирішення спорів ЮК EQUITY Максим Салій.

Так, за словами лектора, концепція «отруєного дерева» зводиться до твердження, що докази, отримані з порушенням вимог закону, а також із суттєвим порушенням прав і свобод людини, є недопустимими. Крім того, всі докази, отримані на підставі такого недопустимого доказу, також визнаються недопустимими.

Як зазначив Максим Салій, визначення «плід отруєного дерева» ЄСПЛ розкрив у рішенні у справі «Гефген проти Німеччини» від 30 червня 2008 року: «Плід отруєного дерева — це юридична метафора, введена Верховним судом США для опису доказів, отриманих за допомогою незаконно здобутих відомостей. Вона має на увазі, що якщо джерело доказів («дерево») є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою («плоди»), будуть такими ж. Лектор звернув увагу на те, що зазначену концепцію також закріплено в Кримінальному процесуальному кодексі України, але в дещо іншому вигляді, а саме — у вигляді статей, що визначають недопустимі докази (статті 86 і 87 КПК України).

Як приклад застосування судами України концепції «отруєного дерева» Максим Салій навів справу щодо мера м. Одеси Геннадія Труханова. У цій справі судом було винесено виправдувальний вирок, а також встановлено, що деякі докази, використані стороною обвинувачення, були отримані з порушенням прав і свобод людини і громадянина, внаслідок чого їх було визнано недопустимими, а всі інші докази були визнані «плодами отруєного дерева», тобто теж недопустимими. Зокрема, при проведенні слідчої дії — огляду приміщення — слідчі не залучили понятих, відповідно не вказавши їх у протоколі про проведення слідчої дії. Як зазначив Максим Салій, представники слідчих органів вважають, що оскільки при огляді проводилася відеозйомка, то і залучення понятих не треба проводити.

За словами лектора, на практиці суди, як правило, нівелюють визнання певних доказів недопустимими. Зокрема, суди відмовляють у задоволенні клопотань про визнання доказів недопустимими і вказують, що вони будуть досліджені та оцінені в нарадчій кімнаті, тобто вже під час винесення вироку. «Таким чином захисник втрачає можливість говорити, що всі подальші докази, отримані внаслідок недопустимості такого доказу, також є недопустимими автоматично», — підкреслив Максим Салій. У цьому контексті він порадив подавати окремі клопотання на кожен доказ, який захисник вважає недопустимим.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик