Апеляційний суд не може виносити рішення без повторного дослідження обставин справи — Денис Пономаренко

«Підстави та порядок апеляційного оскарження вироку. Головні «козирі» захисту» — тема лекції в Legal High School Дениса Пономаренка, адвоката, партнера АО Barristers. Розпочинаючи лекцію, він нагадав особливості апеляційної скарги, а також дав поради, як зробити цей документ більш прийнятним для суду. Зокрема, якщо апеляційна скарга велика за обсягом, є сенс робити зміст того, що в скарзі висвітлюється. Це дасть змогу полегшити знаходження елементів скарги. Він порадив кілька книг, в яких докладно прописуються форма і зміст апеляційної скарги. Наступна порада експерта стосувалась цитування норм права з посиланням на статті кодексів.

Лектор, наводячи приклади з практики, визначив підстави для оскарження та дав рекомендації, як їх застосувати на практиці. Зокрема, йшлося про неповноту розгляду обставин справи. З огляду на позицію Верховного Суду лектор зазначив, що апеляційний суд не може виносити рішення без повторного дослідження обставин справи. Ще однією підставою для оскарження є невідповідність судового рішення обставинам кримінального провадження.

Суттєві порушення Кримінального процесуального кодексу України також можуть стати підставою для оскарження. Лектор наголосив, що, крім формальних порушень процедури, до цього виду порушень належать випадки, якщо за наявності підстав для закриття кримінального провадження воно не було закрите, наприклад, коли суд приймає рішення, незважаючи на те, що статтю Кримінального кодексу України було декриміналізовано, або особа, яку притягнули до відповідальності, ще не досягла відповідного віку, або не було застосовано закон про амністію. Особливо часто ця помилка має місце під час застосування закону про амністію 2016 року, норми якого мають неоднозначне трактування.

Із залученням прикладів з власної практики Денис Пономаренко проаналізував таке порушення КПК України, як ухвалення рішення незаконним складом суду, що порушує критерії ЄСПЛ щодо права на справедливий суд. До безумовних підстав для оскарження він зарахував також винесення вироку за відсутності обвинуваченого, крім випадків заочного провадження, а також винесення вироку за відсутності захисника, що є порушенням права на захист.

Щодо порушення права підсудності, то лектор зазначив, що воно стосується випадків, коли через відсутність суддів розгляд справи призначають в іншому районному суді. Цікавою і неоднозначною підставою є відсутність журналу судового засідання. За словами лектора, збої в роботі техніки під час фіксації судового процесу призвели до того, що суди почали на власний розсуд визначати, наскільки суттєвим для справи (а отже, і для оскарження) є фіксація тієї чи іншої дії у судовому засіданні.

За необхідності у суді першої інстанції можна заявляти відводи, причому незадоволення заяви про відвід може стати безумовною підставою для скасування рішення суду. На думку лектора, це доцільно робити тоді, коли потрібно зафіксувати підстави для скасування вироку, упередженість суду чи порушення в його діях при вирішенні питання по суті.

Лектор констатував, що підстави для скасування рішення взаємопов’язані, тому на практиці єдиної підстави для скасування немає. Він порадив слухачам Legal High School готуватися до апеляції з самого початку судового розгляду, а ще ліпше — досудового розслідування, фіксуючи порушення. Принагідно він дав алгоритм фіксації порушень шляхом клопотання, відводу тощо, проте застеріг від зловживання цими методами.

Ірина Гловюк, адвокат, науковий радник АО Barristers, на прикладі реальних судових справ розповіла про нові можливості оскарження вироків, які надає захисникам практика Конституційного та Верховного Судів України.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів

Кошик