Через карантин до 31 травня 2020 року запроваджено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок — Дмитро Назарець

Правовий супровід податкових перевірок — тема лекції Дмитра Назарця, керуючого партнера АО «Міжнародна адвокатська допомога». Він розповів слухачам Legal High School про те, коли доцільно не допускати інспекторів до перевірки, а також про підстави та особливості перенесення початку перевірки та її наслідки для бізнесу. Лектор розпочав із нагадування, що 17 березня 2020 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби», яким, зокрема, введено мораторій на податкові перевірки та зупинення таких перевірок.

Законом додано новий підпункт 52-2 до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу, в якому містяться правила щодо мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період до 31 травня 2020 року. Перевірки, які були розпочаті, призупиняються до 31 травня 2020 року, а ті, що мали розпочатися з 18 березня 2020 року, переносяться згідно з оновленим планом-графіком перевірок. Винятком є перевірки щодо відшкодування ПДВ з бюджету.

За словами лектора, оновлений план-графік уже оприлюднено на сайті ДПС, однак тепер має бути видано новий наказ на проведення перевірок відповідно до оновленого плану-графіка. А от у разі якщо перевірку було розпочато до 17 березня, вона призупиняється і нового наказу на її проведення не потрібно, як і наказу на зупинення.

Так само змінами до Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» вводиться мораторій на такі перевірки щодо ЄСВ, а також зупиняються документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за період з 18 березня до 18 травня 2020 року.

Утім, лектор наголосив, що серед усіх позитивних моментів, запроваджених новим законом, є і негативні — зокрема, на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу.

Далі Дмитро Назарець нагадав, що Податковим кодексом передбачено два види перевірок: планові та позапланові, і зазначив, що хоча підстави для недопуску посадових осіб ДПС в обох випадках однакові, є відмінність у механізмах здійснення оскарження наказів на перевірку. Лектор розповів про підстави включення платників податків до плану-графіка проведення планових перевірок і вказав на найчастіші підстави для включення підприємства до плану-графіка. Зокрема, такими підставами може бути рівень зростання податку на прибуток нижче на 50 і більше відсотків за рівень зростання доходів, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, або рівень сплати податку на прибуток чи ПДВ нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю.

За словами лектора, не допускати до проведення планової перевірки можна навіть без будь-яких підстав через прогалини у законі, хоча зазвичай оскаржується включення платника податків до плану-графіка перевірок або наказ на перевірку, виданий на підставі включення платника податків до плану-графіка перевірок.

Дмитро Назарець навів підстави для позапланових перевірок, однією з яких є ненадання інформації на запит податківців про відносини з підприємствами, які, на їх думку, працюють за межами правового поля (мають ознаки фіктивності).

Лектор наголосив, що запит на надання інформації підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити не лише підстави для надіслання запиту, а ще й інформацію, що підтверджує наявність підстав. Найбільші проблеми у податківців виникають із обґрунтуванням підстав для надання запиту, адже запит має містити хоч якусь інформацію, що підтверджує підстави для запиту, з чим у фіскалів зазвичай великі труднощі.

За його словами, запити податківців у 99% випадків не відповідають вимогам закону, що дає можливість платнику податків на них не відповідати чи відмовляти у наданні документів, позаяк у пункті 73.3 статті 73 Податкового кодексу України прямо зазначено: «У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим — п’ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит». Причому ця позиція підтверджена судовою практикою Верховного Суду.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик