Денис Овчаров розкрив причини неефективності внутрішніх розслідувань у банках

Завершальною доповіддю 22 лютого ц.р. у рамках Legal High School стала доповідь адвоката Дениса Овчарова. Він розповів про наслідки шахрайства співробітників банків. За його словами, форензік (внутрішні розслідування) не є затребуваною послугою. Взаємодія з правоохоронними органами теж не завжди приносить результат.

Правоохоронці не мають мотивації розслідувати внутрішні правопорушення в банках: вони вважають, що, перш за все, цим повинні займатися служби безпеки банків. 95% розслідування залежить від внутрішнього юриста банку та СБ.

Банки не звертаються до правоохоронців, побоюючись їх реакції. Через заяву про незначне порушення слідчі можуть прийти з перевіркою і знайти докази скоєння набагато більш серйозних правопорушень. Банківські справи підслідні райвідділам поліції, нагадав адвокат. Рівень компетенції правоохоронців у даному випадку не дуже високий і вони перевантажені провадженнями.

За словами пана Овчарова, судити за шахрайство своїх співробітників непросто. Тим більше, якщо йдеться про злочини з боку топ-менеджменту. Як правило, їхні дії відбуваються у взаємодії з кимось.

Також він розповів про притягнення до кримінальної відповідальності юридичної особи. Якщо юрособа не вжила заходів з профілактики корупції, то понесе відповідальність аж до ліквідації.

Зазвичай, коли з боку СБ і служби аудиту надходять відомості про зловживання менеджерів, то власник не готовий діяти рішуче. Навіть якщо кримінальне провадження відкривається, то нічого не відбувається через брак доказів. Розслідувати шахрайство без оригіналів документів не можна. Топ-менеджер, дізнавшись про внутрішнє розслідування, почне знищувати докази. У банківській сфері надто складно зробити так, щоб про боротьбу з шахрайством не дізналася особа, яка, ймовірно, могла вчинити незаконні дії. Як правило, реакція на дії топ-менеджерів обмежується підготовкою внутрішніх звітів, які повідомляють про ризики.

Далі адвокат торкнувся питання проведення тесту на поліграфі. Найбільш системно процес перевірки було налагоджено у «ПриватБанку». Цей інструмент працює ефективно тільки тоді, коли він проводиться на регулярній основі. Висновок поліграфолога в матеріали кримінального провадження покласти не можна, підкреслив Денис Овчаров.

Кримінального провадження топ-менеджери часто не бояться. У гіршому випадку запобіжним заходом буде особисте зобов’язання.

На практиці топ-менеджера ізолюють трудоправовими методами. Йдеться про звільнення. Це потрібно робити не швидко, оскільки управлінець може передати інформацію правоохоронцям, підкреслив адвокат. Тому Денис Овчаров визнає «ідеальним» варіант, за якого повноваження і фінансові потоки обрізаються, щоб менеджер вирішив звільнитися сам без зайвих формальностей. Однак із його уходом проблема може не вичерпатися: з претензією до банку може звернутися клієнт банку. Якщо ж звільняти з ініціативи роботодавця, то звільнений отримає «золотий парашут». Відзначимо, що пункт 5 статті 41 КЗпП передбачає виплату шести місячних заробітків посадовій особі, звільненій за рішенням органу управління.

Шахрайство з боку топ-менеджменту нікому не вигідно розслідувати, заявив пан Овчаров.

У ліпшому випадку проводитиметься внутрішнє розслідування, матеріали якого буде надіслано до материнської компанії.

Найефективнішим регулятором, як не дивно, виявляється Нацбанк, резюмував доповідач.

Саме зачистка банківської системи зменшила кількість зловживань, оскільки банків просто стало менше.

Зарегульованість банківської системи призводить до того, що банки не можуть динамічно змінити свої політики: їм потрібно звертатися до НБУ за узгодженням. Тому на ділі банки вважають за краще «зам’яти» справу, поки вона не набула розголосу. Нині спостерігається період стагнації, коли проблема не розв’язується, а мінімізується. Як тільки в нашій країні запрацює практика США та ЄС у справі відповідальності юросіб, то ситуація поліпшиться.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів