Як врегулювати корпоративні спори та вийти з безвихідних ситуацій — секретами поділилась Ірина Ніколаєвська, радник, керівник практики корпоративного права/M&A Kinstellar Kyiv

Про відповідальність за порушення умов акціонерних угод, «договірні» сценарії врегулювання корпоративних спорів та алгоритми виходу із безвихідних ситуацій слухачам Школи корпоративного права та M&A Legal High School розповіла Ірина Ніколаєвська, радник, керівник практики корпоративного права/M&A Kinstellar Kyiv.
Питання спорів та їх регулювання тісно пов’язані з розподілом інтересів сторін, питаннями контролю тощо. Тож для попередження виникнення суперечок при підготовці акціонерних угод лектор запропонувала таке: якщо ми проаналізуємо сфери контролю та забезпечимо баланс інтересів сторін, визначимо порядок захисту прав міноритаріїв і сфери потенційного конфлікту, розмежуємо питання відповідальності Ради директорів і акціонерів та бенефіціарів, передбачимо договірні механізми вирішення конфліктів, то це може зменшити ризик виникнення конфліктних ситуацій та конфліктів загалом.
Ірина Ніколаєвська розповіла про основні причини виникнення корпоративних спорів за акціонерними угодами та способи їх вирішення. Найпоширенішими серед них є «безвихідні ситуації» («deadlock») — це ситуації, в яких сторони угоди не можуть дійти згоди щодо певного аспекту діяльності спільного підприємства (СП). За словами лектора, дуже важливо правильно визначати поняття «безвихідна ситуація» і те, що саме воно включає. Потім необхідно визначити, яким способом таку ситуацію вирішувати, і передбачити, що робити, якщо згоди достягнути все ж не вдалося.
Є дві найбільш розповсюджених стратегії вирішення спірних ситуацій в акціонерних угодах: домовитись або вийти із СП/припинити спільну діяльність. Отже, в деяких випадках сторони можуть обрати модель договірного врегулювання та намагатися домовитись (самі, із залученням експерта, медіатора тощо), використати прийом «статус-кво» чи взагалі не прописувати в угоді порядок урегулювання конфліктних ситуацій, в інших навпаки — заздалегідь передбачити, у випадку «deadlock» відбувається припинення співпраці — придбання одним із партнерів частки іншого з використанням різних прийомів («Російська рулетка», «Мексиканські/Техаські перестрілки», опціони на купівлю/продаж, ліквідація/припинення СП) тощо. Наприклад, суть механізму під назвою «Російська рулетка» полягає в тому, що кожна сторона може запропонувати іншій стороні купити її акції або продати їй свої акції за визначеною ціною. Друга сторона може прийняти пропозицію продати/купити або надіслати аналогічну «зворотну» пропозицію першій стороні про продаж чи викуп за ціною, вказаною у первісній пропозиції.
Лектор розповіла про існування ускладнених акціонерних угод, в яких можна визначити різні види «deadlock» та різні наслідки їх вирішення. Серед них Ірина Ніколаєвська виділила операційний та фінансовий «deadlock» як такі, що найчастіше можуть розділятися на практиці. З-поміж способів вирішення першого нарівні із вказаними вище — переважне право голосу голови Ради («casting vote»), залучення арбітра, медіатора або експерта, а також примусовий продаж та ліквідація. У цей же час у випадку фінансового дед-локу практикується надання стороною фінансових коштів самостійно (наприклад, кредит чи ініційоване стороною збільшення статутного капіталу).
Іншою найбільш поширеною підставою виникнення корпоративних спорів є порушення однією зі сторін зазначених в акціонерній угоді обов’язків — випадок дефолту («default»). До випадків дефолту, наприклад, відносять банкрутство однієї зі сторін угоди, зміну контролю щодо однієї зі сторін (крім внутрішньо групових реструктуризацій), порушення істотних умов акціонерної угоди чи інших домовленостей між сторонами. Наслідки, за словами пані Ніколаєвської, виражаються в добровільному продажі частки в СП (застосовується досить рідко), застосуванні процедур «Російської рулетки» (теж нечасто) або застосуванні процедур примусового продажу за справедливою ціною (застосовуються найчастіше).

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів