Євген Блінов і Ольга Костишина розповіли слухачам LHS про особливості роботи з міжнародним арбітражем

Блок «Міжнародний арбітраж» у рамках спецкурсу для корпоративних юристів розпочав Євген Блінов, партнер і керівник практики міжнародного арбітражу МЮГ Eterna Law, розповівши про алгоритми вибору арбітражних інституцій. Як констатує спікер, критеріями вибору міжнародного арбітражу, які грають на його користь, є строки розгляду, обмежена інстанційність, можливість оскарження, вартість, конфіденційність, вибір застосовуваного права, більш гнучкі умови до доведення, «портативність» арбітражних рішень, компетентність арбітрів, спектр засобів правового захисту, місце і мова розгляду, арбітраж ad hoc або постійно діючий арбітраж, сприяння державних судів арбітражу.

Як зазначив спікер, при виборі сторонами арбітражного інституту варто керуватися такими критеріями: організація розгляду справи, певні зручності для сторін (географічне розташування, мова розгляду тощо), арбітражна процедура, а також арбітражні витрати і збори. За його словами, місце арбітражу — це юридична презумпція місця проведення арбітражу, фактичні дії можуть проводитися зовсім в інших місцях. Однією з базових колізійних прив’язок якраз є місце проведення арбітражу. Як підкреслив пан Блінов, призначення арбітрів — це процедура базова, однак, наприклад, вимога до громадянства арбітрів може мати певні обмеження, якщо громадянство арбітра збігається з громадянством однієї зі сторін. Також доповідач рекомендує звертати увагу на процедури fast track, оскільки вони значно скорочують процес арбітражного розгляду. Вартість, складність і наскільки великим є спір обумовлює вибір арбітражних інституцій і того, під яку юрисдикцію підійде конкретна ситуація.

Завершуючи доповідь, пан Блінов поділився нюансами власного кейса.

Ольга Костишина, радник голови МКАС при ТПП України, продовжила блок і приділила увагу особливостям арбітражних застережень. За її словами, щоб звернутися до арбітражу, необхідна наявність двох пунктів — арбітражної угоди, щоб спір був арбітрабельним. Арбітражні угоди можуть бути простими, складними, нетиповими, а також модельними. Особливостями арбітражної угоди є її автономність, дерогаційний ефект, а також те, що арбітражне рішення, винесене на основі арбітражної угоди, є остаточним і обов’язковим для сторін.

Також лектор розповіла про взаємодію державних судів і МКА та проарбітражної судової практики. Зокрема, про прийняття судами забезпечувальних заходів у справах, які розглядаються МКА, позитивні новели процесуального законодавства при визнанні та приведенні до виконання арбітражного рішення, а також питання тлумачення арбітражної угоди і межі втручання державних судів.

Яскравим прикладом із судової практики з визнання та виконання арбітражних рішень, на думку пані Костишиної, буде також справа «Moston Properties limited» проти ПАТ «Укргазвидобування». 25 липня 2018 року Верховний Суд прийняв рішення, що розгляд в українському суді спору про визнання недійсним договору, на підставі якого було винесене арбітражне рішення, не може бути підставою для зупинення провадження у справі про розгляд клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України такого арбітражного рішення. На думку Верховного Суду, визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу — це вид непозовного цивільного судочинства, тому відповідне провадження може бути зупинене тільки у зв’язку з розглядом клопотання про скасування відповідного арбітражного рішення компетентним судом.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів