Євген Ріяко дав поради щодо роботи з доказовою базою НРСД та обрання стратегії захисту підозрюваного в отриманні хабара

Провокація чи контрольований супровід злочину? Про ігри на межі фолу розповів слухачам Legal High School Євген Ріяко, керуючий партнер ЮК «Ріяко і Партнери». Як зазначив лектор, є два види кримінальних справ, які супроводжуються НСРД, і, як наслідок, для успіху у судовому процесі сторона обвинувачення має забезпечити допустимість доказів, зібраних у ході цих дій. На його думку, сторона захисту повинна протиставити цьому власну стратегію.

Лектор виділив практичний аспект, переведення корупційного злочину у провокацію давання хабара. По-перше, це поліпшення психологічного стану клієнта, який зі злочинця переходить у статус жертви провокації, по-друге — це шлях до виправдувального вироку чи «процесуальних знижок» і, по-третє, це прямий обов’язок захисника.

За словами спікера, у нагоді захисникові стане практика Європейського суду з прав людини. Зокрема, він рекомендував слухачам Legal High School взяти до уваги рішення ЄСПЛ «Тейксейра Де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, «Худобін проти Російської Федерації» від 26 жовтня 2006 року тощо.

За його словами, є базові ознаки провокації та процесуальний аспект, тож він на підставі власного досвіду і аналізу наведених рішень ЄСПЛ виділив критерії, першим з яких є об’єктивна підозра, що формується на основі заяви правоохоронця чи свідомого громадянина і лягає в основу розслідування. При цьому важливо довести, що є докази злочинної діяльності чи їх недостатньо для формування у правоохоронців підозри про те, що ваш підзахисний займається протиправною діяльністю.

Другим критерієм є характер відносин суб’єктів та характер їх спілкування, а також те, чи існував психологічний тиск на підозрюваного. Третій критерій — характер поведінки агента, хто був ініціатором зустрічі і чи це було пасивне приєднання до вчинення злочину, чи провокація, без якої злочин узагалі не відбувся б. При цьому Євген Ріяко наголосив, що відрізнити приєднання від провокації дуже важко, тому при поданні скарги важливо забезпечити відповідний фактаж.

Розкриваючи тему процесуальних можливостей перевірки, лектор порадив враховувати рекомендації ЄСПЛ щодо принципів роботи правоохоронних органів (приймати рішення про НСРД і виконувати його не повинен один і той же орган), реалізації права захисту на перевірку доказів відсутності провокації (відсутність тиску), збору стороною захисту доказів на підтвердження того, що мала місце провокація.

Резюмуючи, лектор дав поради щодо роботи з доказовою базою та обрання стратегії захисту у судовому засіданні аж до врахування можливостей подальшої апеляції та касації. Мета — довести, що НСРД відбувалися незаконно, а отже, докази, зібрані в ході цих дій, є неприйнятними.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів