Про законодавчі зміни в корпоративному праві, зокрема реформу законодавства про акціонерні товариства (АТ), йшлося у рамках лекції Олександра Онуфрієнка, партнера Asters, та Миколи Мельничука, старшого юриста Asters. Олександр Онуфрієнко наголосив слухачам Legal High School, що корпоративне законодавство в Україні безупинно змінюється останні п’ять років. Складність для корпоративних юристів полягає в тому, що в ході перманентного реформування змінюються не лише конкретні норми, але й концептуальні підходи до корпоративного законодавства Ще однією особливістю сьогоднішнього дня є те, що інколи новели, які стосуються регулювання корпоративних відносин, з’являються в законах, які напряму до корпоративного права не відносяться. Як приклад він навів Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Микола Мельничук вважає, що топовою темою регуляції у сфері АТ є, без сумніву, законопроєкт №2493, який достатньо давно був проголосований у першому читанні і зараз готується до другого. Проте він зосередив увагу слухачів Legal High School на двох питаннях, які мають та матимуть у подальшому вплив на формування корпоративного законодавства.
Перше питання — це регулювання корпоративних відносин у банківських установах. Лектор зазначив, що кризи попередніх років як у світі, так і в Україні призвели до того, що за фінустановами і за тим, як вони управляються, держава стежить особливо пильно. НБУ, як найбільш зацікавлений у цих питаннях суб’єкт, пильно стежить за тим, щоб усі «новинки» корпоративної «моди», перш за все європейської, потрапляли у наше законодавство. Микола Мельничук проаналізував ряд корпоративних змін, які було внесено до Закону про банки, який запровадив найвищі вимоги до корпоративного управління (в тому числі організація корпоративного управління, системи внутрішнього контролю, зокрема системи управління ризиками).
Друге питання — це «Дія Сіті». 11 серпня 2021 року Президент України підписав Закон «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» №1667-ІХ. Це базовий закон, оскільки ще не прийнятий податковий блок та де-факто не працює реєстр, однак є цікаві новели, які можуть вплинути як на спеціальних суб’єктів цього закону, так і на звичайних підприємців. Загалом закон стосується спеціальних суб’єктів, так званих резидентів «Дія Сіті», які набули такого статусу у спеціальному порядку та внесені до окремого реєстру. За змістом Закону, резидентом «Дія Сіті» не може бути фізична особа/ФОП. Микола Мельничук наголосив слухачам Legal High School про те, що звернути увагу на деталі Закону варто не тільки резидентам «Дія Сіті», а і їх учасникам (акціонерам) та контрагентам, оскільки встановлюється особливий «Правовий режим «Дія Сіті» — сукупність правових норм щодо статусу резидента «Дія Сіті» та відносин за участю резидента «Дія Сіті» (у тому числі, щодо участі у статутному капіталі).
Як підкреслив Олександр Онуфрієнко: «Наразі в Україні створюється аналог віртуального офшору — в спеціальному реєстрі будуть зареєстровані певні юридичні особи, які будуть мати інший режим, ніж решта суб’єктів підприємницької діяльності». Говорячи про Закон «Про товариства з обмеженою відповідальністю», він наголосив, що за два роки ухвалено п’ять змін до цього Закону, і проаналізував новели, які стосуються корпоративного управління в ТОВ та нових можливостей збільшення статутного фонду таких товариств.
Микола Мельничук відзначив, що окремі недоліки юридичної техніки при формулюванні норм Закону можуть призвести до спорів, і в цьому випадку перед суддівським корпусом постане завдання оцінювати революційні підходи Закону про «Дія Сіті», і правовідносини ним породжені, у відношенні до всього іншого масиву законодавства, яке сформовано за іншими принципами.
