З лекцією на тему «Алгоритм дій юриста та інших посадових осіб платника податків під час податкової перевірки» виступила Лариса Антощук, керівник практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine, адвокат. Вона проаналізувала зміни, внесені законопроєктами №3219, №3220 і №3275 про тимчасові обмеження на проведення перевірок. При цьому зазначивши, що обмеження перевірок закінчаться, тому варто бути готовими протистояти новим викликам. Адже статистика свідчить, що в середньому кожна позапланова перевірка закінчується донарахуванням у середньому 12 млн грн додаткових податкових зобов’язань, а планова — 82 млн грн. Таким чином, допуск до перевірок створює високий ризик отримати акт з великою сумою донарахувань, до яких ще варто додати від 25% до 50% штрафних санкцій, а в частині податку на доходи нерезидентів — і 75%. Після скасування мораторію перевірки стануть ще агресивнішими, прогнозує Лариса Антощук, тому замість того, аби долати наслідки, вона радить слухачам Legal High School проаналізувати можливість вжиття заходів для недопуску податкових органів до проведення перевірок.
Спікер сформулювала алгоритм роботи юриста під час податкових перевірок, першим кроком якого є перевірка повноважень та підстав податкової перевірки.
Лектор розповіла про підстави для недопуску інспектора до перевірки та порадила недопуск до перевірки оформлювати актом про недопуск. На її думку, бажано, щоб акт про недопуск був підписаний директором або уповноваженим представником та двома свідками, а також скріплений печаткою підприємства. Додатково юрист підприємства має підготувати обґрунтовані письмові пояснення на підтвердження наявності «спору про право».
Якщо підстав для недопуску немає, лектор радить допустити інспектора до перевірки та поставити підпис у направленні на проведення перевірки.
Лариса Антощук виклала підстави для оскарження планової та позапланової перевірки і наголосила, що судовий збір сплачується за вимогу немайнового характеру (2102 грн), а процесуальний строк на оскарження наказу контролюючого органу щодо проведення перевірки платника податку становить 1095 днів.
Якщо перевірка розпочалася, лектор радить виокремити кімнату для роботи інспектора та не допускати його до проведення перевірки у неробочий час і вихідні. Варто також визначити відповідальну особу (бухгалтера/юриста) для роботи з інспектором. За відсутності таких осіб на підприємстві директору доцільно співпрацювати з інспектором самостійно, а от спілкування інших співробітників з інспектором варто обмежити. Ну і надати документи до перевірки та необхідну інформацію/пояснення.
Коли перевірка закінчена, її результат оформлюється у вигляді акта, якщо виявлені порушення, або довідки, якщо порушень немає. Акт (довідка) документальної виїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється в контролюючому органі протягом п’яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій оплаті, протягом десяти робочих днів). При цьому лектор наголосила, що відмова від підписання акта не звільняє платника податків від зобов’язань за цим актом.
Лариса Антощук сформулювала алгоритм дій платника податків після отримання акта перевірки та дала поради стосовно процедури оскарження податкових повідомлень-рішень. Вона проаналізувала найбільш поширені помилки, що допускають платники податків у ході проведення перевірки, та порадила, як їх уникнути й успішно пройти перевірку.
