Лариса Антощук розповіла про податкові спори з регуляторними органами

Розпочав роботу другий день Загального курсу з підвищення кваліфікації адвокатів корпоративного сектора Legal High School. З лекцією про нюанси спорів з регуляторними органами та загальною картиною спорів 2019 року виступила Лариса Антощук, адвокат, керівник практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine.

Лектор розповіла про те, які спори розглядаються адміністративними судами та які строки оскарження конкретних видів скарг. Також пані Антощук виокремила питання судового збору і те, чи є оскарження податкового повідомлення-рішення спором майнового характеру або немайнового, окресливши різні позиції.

Далі спікер проілюструвала свою доповідь прикладами із судової практики. Так, у контексті оскарження наказу на перевірку пані Антощук представила справу №803/266/16. Позиція податкових органів у цій справі була такою: наказ видано на виконання ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду, який не підлягає оскарженню і є обов’язковим до виконання на всій території України; а також оскільки перевірка призначена в рамках кримінального провадження, то оскарження наказу на призначення такої перевірки не може відбуватися в порядку адміністративного провадження. У свою чергу, позиція платника податків/суду була такою: приписи абзацу 2 пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України забороняють контролюючим органам проводити документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, якщо питання, які є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків; перевірка призначена за період та з питань, які були охоплені попередніми перевірками, проведеними контролюючим органом, що підтверджується актами перевірки; призначення і проведення податковим органом повторної перевірки порушує принцип правової визначеності, а також практику Європейського суду з прав людини щодо прогнозованості діяльності суб’єкта владних повноважень. Таким чином, справу було вирішено на користь платника податків.

У рамках нереальних операцій пані Антощук проаналізувала справу №821/1344/17. Тут позиція платника податків була такою: доводи податкового органу щодо нереальності господарських операцій не підтверджені належними доказами та спростовуються наявними у платника податків первинними документами, зокрема актами виконаних робіт, звітами і реальним здійсненням господарських операцій (отримані відповідні послуги і проведена оплата за них); визначення необхідної кількості і якості послуг, які платнику податків необхідні для забезпечення його діяльності, не належить до повноважень податкового органу. Позиція податкового органу/суду була такою: на підтвердження фактичного здійснення операцій з проведення рекламних акцій, дегустацій і презентацій платник податків повинен мати відповідні належно оформлені первинні документи, в тому числі й ті, які засвідчують мету, об’єктивну необхідність, економічну доцільність отримання відповідних послуг, а також можливість проведення таких операцій контрагентами з урахуванням необхідного часу, місця, матеріальних ресурсів, необхідних для надання таких послуг; крім того, надані платником податків первинні документи не підтверджують фактичного проведення рекламних акцій, дегустацій і презентацій. Цю справу було вирішено на користь податкового органу.

У поле зору спікера потрапили також справи, що стосувалися концепції бенефіціарного власника, повернення бюджетного відшкодування ПДВ.

Підсумувала доповідь Лариса Антощук розповіддю про очікування від 2020 року. Так, за її словами, одними з головних тенденцій прийдешнього року будуть такі:

— трансферне ціноутворення — вибір методу (підстави, обґрунтування, дотримання принципу «витягнутої руки» в контрольованих операціях, документальне оформлення, визначення операцій контрольованими, необхідність подання звіту, форма звіту, документація за контрольованими операціями;

— сумнівні операції — донарахування внаслідок визнання господарських операцій платника такими, що насправді не здійснювалися, а були лише способом отримання податкової вигоди (податкового кредиту);

— операції з нерезидентами — правомірність застосування пільгових ставок податку на доходи нерезидентів через брак підтвердження, що одержувач доходів є бенефіціарним власником;

— прощення боргу — чітка тенденція визнання товарів/послуг, за якими прощено борг, безоплатно отриманими, в результаті чого покупець повинен відкоригувати податковий кредит або нарахувати податкові зобов’язання.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів