Legal High School: суддя Костянтин Пащенко розкрив проблемні аспекти розмежування юрисдикцій в іпотечних спорах

З доповіддю «Розмежування юрисдикцій в іпотечних спорах. Правові позиції Верховного Суду» у Legal High School виступив суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Костянтин Пащенко.

Перш за все, він зупинився на спорах, пов’язаних з державною реєстрацією прав. Держреєстратор повинен отримати повний пакет документів і перевірити їх. Найпоширеніші іпотечні спори стосуються примусового відчуження майна. У таких справах, зокрема, перевіряється факт надіслання вимоги боржнику та іпотекодавцю. Реєстратор діє не на власний розсуд, а за встановленою процедурою.

Закон розрізняє запис і рішення про державну реєстрацію. Рішення передує запису, вони мають різний порядковий номер. Потрібно чітко розуміти, що саме необхідно оскаржити — запис, рішення чи документ (спір про право). При цьому оскаржити можна одночасно і рішення, і запис, уточнив суддя. Визнання незаконним рішення буде основною вимогою, а визнання незаконним запису — похідною.

Якщо незаконними визнаються дії реєстратора, то звертатися потрібно до адміністративного суду, а якщо йдеться про право власності, то захищати право потрібно в цивільному або господарському процесі (у такому випадку перевіряються, в тому числі, договірні відносини). Іноді такі судові процеси відбуваються одночасно.

У подібних процесах суд повинен витребувати у держреєстратора пакет документів, перевірити їх і встановити, чи були у нього підстави для прийняття певного рішення. Незасвідчену роздруківку з інтернет-сайту як доказ суд не прийме.

Лектор навів одне з рішень Верховного Суду, яке стосується інвестицій у житлове будівництво. Реєстратор відмовив у реєстрації, а позивач не погодився і пішов до суду. Було вирішено, що держреєстратор не допустив помилок і діяв у рамках закону. Держреєстратор зауважив, що існувало обтяження, яке перешкоджало здійсненню реєстраційних дій.

Цікавим питанням є практика у справах, пов’язаних з проведенням реєстрації на підставі підроблених документів. У подібних випадках суд визнає, що держреєстратор діяв у рамках закону, але рішення про реєстрацію скасовується, оскільки винесене з порушенням порядку.

Далі адвокат Роман Посікіра поставив таке запитання: чи не порушується повнота розгляду акта реєстратора, якщо претензії до нього поділяються в судах різних юрисдикцій? Адже виникають підстави в одній ситуації звертатися і до адміністративного, і до цивільного суду. Костянтин Пащенко відповів: «Наша система права пішла шляхом виділення юрисдикцій. Безумовно, тут є деякі недоліки, наприклад спори можуть розглядатися паралельно». На його думку, процедурні порушення являють собою самостійний предмет спору.

Можливо, було б ліпше, якби цю процедуру змінили, але поки ми не можемо ігнорувати вимоги закону, підсумував суддя, визнавши, що регулювання недосконале.

Також пан Пащенко вважає, що держреєстратори не несуть серйозної відповідальності за свої дії, тому рідко відвідують судові засідання. Натомість нотаріусів Мін’юст жорстко карає, тому вони присутні у судових процесах, що стосуються їхні дій.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів