LHS: судами першої інстанції задовольняється 10–15% клопотань про скасування повідомлення про підозру — підрахував Євген Ріяко, адвокат

Модуль «Підготовче засідання та інші судові процедури» блоку «Підготовка до судового розгляду в кримінальному провадженні» Школи кримінальної практики Legal High School продовжує свою роботу. Керуючий партнер ЮК «Ріяко і Партнери», адвокат Євген Ріяко проаналізував успішні кейси оскарження підозри і наслідки для кримінального провадження.

Таке право в адвокатів з’явилося 15 березня 2018 року в зв’язку зі зміною кримінального процесуального законодавства. Законодавець передбачив можливість оскарження повідомлення про підозру в пункті 10 статті 303 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України, встановивши при цьому суттєве обмеження: таке право з’являється після закінчення двох місяців з дня повідомлення особи про підозру у вчиненні злочину. «Ставлення в юристів до такого формулювання склалося неоднозначне: з одного боку, нарешті з’явилася така можливість, з іншого — два місяці!» — дивується лектор. Два місяці — це строк досудового розслідування, протягом якого компетентний слідчий може вже надіслати обвинувальний акт до суду. Отже, таким правом адвокат може скористатися тільки у разі, якщо слідчий або прокурор протягом двох місяців з якихось причин не направив справу до суду. «Ні, це не нонсенс. Однак немає адекватного пояснення, чому законодавець вдався саме до такої конструкції», — стверджує Євген Ріяко.

«За останні два роки (з моменту появи такої законодавчої можливості) адвокатами було зроблено близько 1200 спроб оскаржити повідомлення про підозру», — підрахував лектор. Підставами для оскарження повідомлення є порушення статей 276–278 КПК України. Найпопулярнішими причинами оскарження є зміст підозри і правова кваліфікація; інший блок причин становлять порушення порядку вручення повідомлення про підозру.

Євген Ріяко підкреслив, що оскарженню підлягають підозри, складені після 15 березня 2018 року — після набуття чинності відповідними законодавчими змінами. Лектор додав, що ще до появи такого правового інституту в судовій практиці можна нарахувати з десяток випадків скасування підозри. Найчастіше повідомлення про підозру оскаржується окремо під час досудового розслідування. Однак є поодинокі випадки оскарження при обранні або продовженні запобіжного заходу і під час підготовчого судового засідання разом із розглядом питання про повернення обвинувального акта.

Що ж у цьому контексті мають у суду просити адвокати? Здавалося б, таке очевидне питання, однак, проаналізувавши практику, пан Ріяко знайшов приблизно вісім різних формулювань. Скасувати повідомлення про підозру — це єдине, що потрібно просити у суду.

Навів спікер також цікаву статистику з цього питання. Станом на сьогодні до Єдиного державного реєстру судових рішень внесено 1160 судових рішень: 280 ухвал апеляційної інстанції та 880 — першої. Винесено близько 110 ухвал судів першої інстанції про скасування повідомлень про підозру (близько 15%). Також прийнято 33 ухвали апеляційними судами, якими рішення нижчих судів про скасування підозри залишені в силі. У трьох випадках суд апеляційної інстанції не погодився з рішенням суду першої інстанції про відмову в скасуванні підозри і самостійно його скасував. Євген Ріяко назвав такі судові рішення героїчними.

В яких випадках суди йдуть назустріч правозахисникам? Найпопулярніша підстава для скасування — відсутність доказів обґрунтованої підозри. Як приклад спікер навів ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 14 березня 2019 року у справі №759/4471/19. Серед інших підстав для скасування адвокат виділив такі: порушення строків досудового розслідування (ухвала №404/8582/18), вручення неуповноваженою особою (ухвала №263/11808/18), вручення без внесення запису до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ухвала №263/11808/18), порушення процедури виклику і вручення (ухвала №761/46948/19).

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів

Кошик