Лише 5-7% оскаржуваних ухвал про екстрадиційний арешт скасовуються в апеляційному порядку, – Олександр Строкань

Про нюанси оскарження екстрадиційного арешту та особливості супроводу екстрадиції громадянина України в країнах ЕС розповів у своїй лекції Олександр Строкань, партнер, керівник практики вирішення спорів АО Mitrax. Він наголосив, що в українських реаліях розгляд слідчими суддями питання про екстрадицій ний арешт відбувається поверхнево, письмові заперечення адвоката разом з доказами залишаються лежати на столі судді не розкритими, судовий розгляд триває близько 10 хвилин, а ухвала про застосування екстрадиційного арешту займає 3-4 аркуші і повторює текст клопотання про арешт. Рішення при цьому може прийматися судом без виходу до нарадчої кімнати.

Проте це не значить, що оскаржити таку ухвалу буде справою техніки – за словами лектора лише 5-7% оскаржуваних ухвал про екстрадицій ний арешт скасовуються в апеляційному порядку. Відтак^ він дав рекомендації слухачам Legal High School на які моменти потрібно звертати увагу, щоб суд вас почув і ваша апеляція була задоволена.

Перше, на що лектор радив звернути увагу – строк застосування екстрадиційного арешту. Відповідно до частини 10 статті 584 КПК України екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про екстрадицію особи та її фактичної передачі і не може тривати більше 12 місяців. На конкретних прикладах з власної практики він роз’яснив алгоритм оскарження ухвали через невизначеність конкретної дати завершення запобіжного заходу.

Наступним типовим порушенням Європейської конвенції про видачу правопорушників та КПК України є переклад документів. Відповідно до частин 1, 4 статті 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою, а переклад судових рішень має посвідчуватися підписом перекладача. При цьому основними недоліками документів, що надаються з клопотанням про застосування екстрадиційного арешту лектор назвав неналежний переклад з іноземної на українську мову, відсутність перекладу взагалі та переклад без підтвердження повноважень перекладача.

Наступною помилкою може бути порядок засвідчення документів. Відповідно до частини 2 статті 584 КПК України разом з клопотанням на розгляд слідчого судді подається копія запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи, засвідчена центральним органом України. При цьому часто надаються просто ксерокопії документу без жодного штампу центрального органу.

Говорячи про вплив строків давності на прийняття рішення про екстрадицій ний арешт Олександр Строкань підкреслив, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 589 КПК України у видачі особи іноземній державі відмовляється у разі, якщо закінчилися передбачені законом України строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності або виконання вироку за злочин, за який запитано видачу. Для перевірки спливу строків у екстрадицій ній процедурі він радив слухачам Legal High School перевести інкримінований на території іноземної держави злочин на Кримінальний кодекс (КК) України та перевірити можливу міру показання за таке діяння у КК України, а після цього – порахувати, який строк давності буде застосовуватися до такого діяння за законодавством України. Якщо на території України такий строк сплив, а в запитуваній державі ні, то застосування підлягає кримінальний закон України.

Крім того, лектор зазначив, що на практиці судом враховуються також інші обставини, які не дозволяють перебувати особі у місцях позбавлення волі – хвороба, наявність роботи, утриманців та міцних соціальних зв’язків, наявність статусу заявника-особи, що потребує захисту.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x
Кошик