Модуль «Конвенція і практика ЄСПЛ як складова законодавства» блоку «Позиції ЄСПЛ у кримінальних провадженнях» Школи кримінальної практики Legal High School продовжує свою роботу. На темі «Підготовка скарги до подання в ЄСПЛ. Правила, підстави, процедурні і технічні нюанси складання» акцентував увагу партнер АО Barristers Олександр Шадрін.
Щоб подати заяву до Європейського суду з прав людини, необхідно заповнити формуляр (його можна завантажити на сайті суду: https://www.echr.coe.int/Pages/home.aspx?p=applicants/ukr&c=), останні зміни до якого вносилися у листопаді 2018 року. Подати заяву можна будь-якою мовою Ради Європи (в тому числі українською або російською), а у разі прийняття заяви подальша комунікація здійснюватиметься англійською або французькою мовою. На 5-й сторінці формуляра викладаються обставини справи. На сайті Суду можна знайти рекомендаційні роз’яснення щодо заповнення заяви, а лектор порадив викладати факти коротко і по суті, адже ЄСПЛ — не четверта судова інстанція. Більш детально викласти обставини справи можна буде потім — на етапі комунікації вашої заяви уряду. Також пан Шадрін рекомендує не зловживати в заяві посиланнями на рішення ЄСПЛ, а якщо і вказувати, то тільки найнеобхідніші. «Суд сам знає, яке рішення з власної практики буде найбільш релевантним до тих чи інших обставин», — пояснив Олександр Шадрін.
Лектор порадив не чекати на рішення суду касаційної інстанції (наприклад, з питання обрання запобіжного заходу воно не потрібне взагалі) і подавати в деяких випадках заяви до ЄСПЛ після рішення апеляції, оскільки в іншому випадку можна пропустити шестимісячний строк оскарження, адже для різних статей Конвенції можливе різне вичерпання ефективних засобів правового захисту. У разі якщо ЄСПЛ визнає таку заяву неприйнятною з огляду на невичерпання всіх засобів захисту в національних судах, то можна подати нову заяву — це буде краще, ніж втратити право звернення до європейської інституції.
Говорячи про технічні моменти складання списку супровідних документів, партнер АО Barristers підкреслив, що оригінали документів до ЄСПЛ надсилати не потрібно, не треба їх якось засвідчувати або скріплювати між собою, а впорядковувати їх необхідно за датою прийняття та відповідним проблемним блоком документів. Чи можна використовувати двосторонній друк? Пан Шадрін відповів, що він успішно застосовував цей спосіб, заборон у відкритих джерелах не знаходив. ЄСПЛ сам використовує такий спосіб друку. Якщо у заявника багато супровідних документів — можна впорядковувати їх блоками. У пункті «Зауваження» можна попросити об’єднати вашу заяву з іншою заявою (так ЄСПЛ може побачити комплексну проблему в державі і винести пілотне рішення) або попросити розглянути заяву в пріоритетному порядку. Також лектор розповів про нюанси роботи з сайтом Суду і «пошуком» по сайту: https://hudoc.echr.coe.int.
Окрему увагу пан Шадрін приділив процедурі звернення за Правилом 39 Регламенту ЄСПЛ. На підставі Правила 39 Суд може застосувати тимчасові (термінові, забезпечувальні) заходи, які є обов’язковими для держави. Тимчасові заходи застосовуються лише у виняткових випадках, наприклад, у разі необхідності надання підзахисному в СІЗО медичної допомоги або блокування екстрадиції до держави, де до заявника можуть застосувати тортури або смертну кару. У лектора часто бувають ситуації, коли при відповіді на його запит про стан здоров’я клієнта, уповноважена особа слідчого ізолятора посилається на медичну таємницю, а після звернення за Правилом 39 отримує детальну і ґрунтовну відповідь про те, як належним чином у СІЗО лікують його підзахисного або чому таке лікування не проведене або неможливе. Подібне листування з Судом часто позитивно впливає і на національні судові процедури.
