Про засоби торговельного захисту в агросфері слухачам Legal High School розповіли Олеся Кривецька та Антон Сінцов, радники Asters. Вони розпочали лекцію зі статистики експортних та імпортних показників українського АПК, зазначивши, що за підсумками 2020 року, порівняно з показниками 2019 року, на фоні загального зменшення експорту товарів відбулось збільшення експорту продукції АПК та харчової промисловості — на 0,2%, а питома вага цієї продукції в українському експорті склала 45,1%. При цьому імпортні показники продукції АПК та харчової промисловості, незважаючи на загальне зменшення імпорту товарів, також збільшились на 13,2% і зайняли 4-е місце по частці у загальному обсязі імпорту з показником 12,0%.
Антон Сінцов зазначив, що зростання імпорту не завжди позитивно сприймається компаніями і як приклад навів обговорювану в ЗМІ ситуацію в молочній, картопляній та цукровій галузях.
Лектори зазначили, що одним із можливих та дієвих варіантів обмеження імпорту для аграріїв є застосування інструментів торговельного захисту.
Олеся Кривецька детально описала засоби торговельного захисту (антидемпінгові, компенсаційні та спеціальні розслідування), а також підстави для їх застосування. Зазначила нормативну базу (як національну, так і міжнародну), на підставі якої проводиться захист національного виробника. При цьому вона наголосила, що антидемпінгові та компенсаційні заходи вживаються у відповідь на недобросовісні дії експортерів, а спеціальні — як відповідь на зростання імпорту через непередбачувані обставини.
Для прикладу лектор назвала антидемпінгові заходи щодо агропродукції та суміжних ринків, які застосовує Китай, Євросоюз та США, а також зробила огляд спорів СОТ, які стосуються торговельних заходів щодо імпорту агропродукції. За її словами, для України наразі торговельний захист у агросфері стає дедалі актуальнішим — на тлі проведення антидемпінгового розслідування щодо українського меду і дослідження низки агроринків у США, антидемпінгового розслідування проти білоруського картопляного крохмалю в Україні та заяв національної молочної галузі про необхідність захисту.
За словами Антона Сінцова, у торговельних розслідуваннях беруть участь національний товаровиробник — українські виробники подібного товару, сукупне виробництво яких становить понад 50 відсотків; Мінекономіки — орган, який проводить торговельне розслідування; Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі — орган, який приймає рішення за результатами торговельної процедури чи торговельного розслідування; експортери/виробники/імпортери — компанії, які мають відношення до продажу товару в Україну; національні споживачі — українські споживачі, які використовують товар під розслідуванням у своїй діяльності.
Було детально описано процедуру проведення торговельного розслідування та його етапи і зазначено, що за результатами розслідування може бути ухвалене рішення про застосування торговельних заходів або про закінчення торговельного розслідування без застосування відповідних заходів.
Олеся Кривецька зазначила, що антидемпінгове або антисубсидиційне розслідування, як правило, триває 12 місяців, спеціальне розслідування — 9 місяців. Попередні заходи можуть застосовуватися у формі відповідного мита (антидемпінгового, компенсаційного або захисного) через 45–60 днів з моменту порушення відповідного розслідування строком до 4–6 місяців за умови виконання вимог законодавства про торговельний захист.
У разі ухвалення антидемпінгових заходів термін їх дії складає 5 років, спеціальних заходів — 4 роки. При цьому заходи торговельного захисту можуть переглядатися та бути продовжені.
Антон Сінцов розповів про процедуру судового оскарження рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі. Рішення про застосування остаточних заходів можна оскаржити протягом місяця з дати їхнього запровадження. За його словами, вимоги формуються в кожній справі індивідуально, залежно від ситуації, предмета оскарження, характеру порушення, бажаного результату тощо. Але слід бути обережним, вимагаючи зобов’язати відповідача прийняти якесь конкретне рішення або вчинити якусь дію в межах торгового розслідування. Як правило, суди виходять з того, що не можуть підміняти державний орган і втручатись у питання, де відповідач наділений виключною компетенцією або правом розсуду.
Говорячи про забезпечення позову, лектор зазначив, що суд може застосувати тимчасові заходи на час розгляду справи, щоб попередити незворотні негативні наслідки для позивача: зупинити дію оскарженого рішення, зобов’язати відповідача виконати або утриматись від певних дій тощо (забезпечення позову). Наприклад, цей інструмент може звільнити позивача від сплати додаткового мита, поки суд не вирішить справу, і в разі перемоги не доведеться повертати свої гроші назад.
Насамкінець Олеся Кривецька продемонструвала на прикладі відносин між Китаєм і Австралією, як антидемпінгові заходи можуть призвести до переорієнтації в ланцюгах поставок і заміщення імпортом із нових країн. Наприклад, надвисокі антидемпінгові мита, запроваджені Китаєм щодо австралійського ячменю, підштовхнули австралійських фермерів до нарощування поставок у Саудівську Аравію. Українським експортерам важливо відстежувати такі процеси, щоб, з одного боку, вчасно скористатися з розширення чи появи нових напрямків експорту, а з іншого — не втратити власну частку на перспективних ринках збуту.
