Особам, включеним до Реєстру олігархів, не лише заборонено фінансувати політичні партії, але й брати участь у процесі великої приватизації — Сергій Лисенко

Майстер-клас на тему «Деолігархічна політика України: як мінімізувати бізнес-ризики» провів для слухачів Legal High School Сергій Лисенко, керуючий партнер GRACERS. Він нагадав, що недавно Президент України підписав Закон «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)». Аналізуючи положення цього закону, Сергій Лисенко відзначив його декларовані та реальні цілі і наголосив, що в розумінні закону олігархом вважатиметься фізична особа, яка одночасно відповідає щонайменше трьом із таких ознак:

1) бере участь у політичному житті;

2) є кінцевим бенефіціарним власником суб’єкта господарювання, який після дня введення в дію цього закону є суб’єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на ринку відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції» та протягом одного року поспіль підтримує або посилює таке становище;

3) має значний вплив на засоби масової інформації;

4) підтверджена вартість активів особи та суб’єктів господарювання, бенефіціаром яких вона є, перевищує один мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (у 2021році — 2 270 000 000 грн або 85 млн доларів США).

Він відзначив, що, за словами секретаря РНБО Олексія Данілова, в Україні є 13 осіб, яких можна з упевненістю назвати олігархами за тими критеріями, які розраховують у РНБО. З точки зору статків, згідно з українським списком Forbes, перші 50 позицій займають особи, кожна з яких є власником активів на суму понад 200 млн доларів США та в подальшому може бути визнана олігархом за умови виявлення двох додаткових критеріїв.

Лектор навів слухачам Legal High School перелік негативних наслідків, які настають для особи, включеної до списку олігархів. Зокрема, їм забороняється фінансувати політичні партії та здійснювати внески до виборчих фондів кандидатів (окрім власного виборчого фонду), політичних партій під час виборчого процесу; забороняється бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об’єктів великої приватизації; забороняється фінансувати будь-яку політичну агітацію або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.

При цьому лектор наголосив, що негативні наслідки наступають і для інших осіб. Зокрема, у разі контакту публічного службовця з особою, включеною до Реєстру олігархів, або її представником такий публічний службовець зобов’язаний подати декларацію про контакти, яка має включати:

1) особу, яка подає декларацію про контакти;

2) особу, включену до Реєстру, її представника, з якою (яким) відбувся контакт;

3) дату і місце зустрічі (розмови), спілкування за допомогою телефона чи засобів електронного зв’язку, її короткий зміст.

Говорячи про заходи впливу, які застосовує держава до бізнесу, Сергій Лисенко нагадав слухачам Legal High School, що 24 червня 2021 року Указом Президента України введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» щодо 538 фізичних осіб та 540 компаній, у тому числі і проти компаній Фірташа та Фукса. Він навів перелік обмежень, які застосовуються до бізнесу «підсанкційних» осіб, та зазначив, що великий бізнес, крім усього іншого, це підприємства, де працюють сотні тисяч людей; компанії, що становлять значну частину економіки, в тому числі об’єкти; контрагенти тисяч суб’єктів підприємницької діяльності; платники податків; суб’єкти, що сприяють розвитку інфраструктури та містобудуванню.

Більше того, для компаній, які мають ділові зв’язки з «підсанкційним» бізнесом, відтепер є ризик неотримання коштів за виконану роботу/поставлений товар; неотримання замовленої продукції/послуги; проблеми з реєстрацією податкових накладних через наявність фінансово-господарських операцій з компаніями, що належать «підсанкційним» особам; надмірної уваги з боку контролюючих та правоохоронних органів.

З метою мінімізації бізнес-ризиків Сергій Лисенко порекомендував слухачам Legal High School:

— запроваджувати санкційний комплаєнс;

— проводити реструктуризацію складу учасників;

— консультуватися з Радою з питань зовнішньоекономічної діяльності при Торгово-промисловій палаті України;

— своєчасно вносити зміни про склад учасників (акціонерів), призначення директора тощо;

— резервувати кошти на рахунках зі спеціальним режимом використання;

— постійно моніторити стан наявних активів;

— страхувати бізнес (відповідальність та активи);

— забезпечити прозору структуру власності компаній.

Лектор проаналізував переваги кожного із способів та дав поради щодо їх практичного застосування.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x
Кошик