Підставою для відмови в наданні інформації є недосконала форма запиту, в якій податківці посилаються на отримання інформації з нез’ясованих джерел, — Мирослав Гнидка

Про те, як ефективно підготуватись до візиту перевіряючих, слухачам Legal High School розповів Мирослав Гнидка, керівник юридичного департаменту групи компаній Merx, адвокат. Він наголосив, що останнім часом до Податкового кодексу України вносилися зміни, що стосуються податкових перевірок, проте життя не стоїть на місці, і нормотворчість за ним, як завжди, не встигає. Лектор відзначив збільшення кількості податкових перевірок, особливо в останній рік.

За словами Мирослава Гнидки, податкова перевірка розпочинається із запиту надання інформації та документів через начебто отримані дані про наявні порушення. Він радить у цьому разі надавати мотивовану відмову на такий запит, аби не давати податківцям можливості дізнатися інформацію про стан справ у компанії. Підставою для такої відмови, на думку лектора, є недосконала форма запиту податкової, в якій є посилання на отримання інформації від нез’ясованих джерел. При цьому він зазначив, що ще до початку офіційної перевірки податкова надсилає запити до контрагентів компанії, вказуючи, що інформація затребується у зв’язку з проведенням перевірки. У такому разі лектор радить перевіряти, чи справді така перевірка проводиться (графік перевірок викладений на сайті податкових органів). Також можна просто зателефонувати головному бухгалтеру свого контрагента і запитати, чи проводиться у них перевірка, і у разі непідтвердження даних відмовити у наданні інформації на цій підставі.

Аналізуючи тенденції перевірок останніх місяців, лектор виділив основні «слабкі місця», що аналізують податківці: фіктивність контрагента, несвоєчасна реєстрація та виконання податкових зобов’язань контрагентом, фізичні особи — підприємці, договори підряду з фізичною особою, нерезиденти-контрагенти, контрагенти з непрозорою структурою власності.

Спікер проаналізував поняття «фіктивність правочину» з точки зору Цивільного кодексу України, вказавши, що податкові органи, як правило, використовують кілька варіантів застосування фіктивності контрагента, зокрема наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, наявність вироку стосовно директора контрагента за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 212 КК України, чи досудового розслідування у кримінальному провадженні, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 212 КК України, через що правочини, укладені між контрагентами, мають сумнівний характер.

Щоб уникнути негативних наслідків фіктивного контрагентства, лектор радить слухачам Legal High School здійснювати ідентифікацію юридичної особи (фізичної особи — підприємця), ідентифікацію керівника (копія паспорта й ідентифікаційного коду), вимагати особистої присутності підписанта, а також здійснювати фото-, відеофіксацію процесу укладення та виконання правочину, стимулювати контрагента штрафними санкціями своєчасно виконувати обов’язки з реєстрації та виконання податкових зобов’язань.

Особливу увагу Мирослав Гнидка звернув на несвоєчасну реєстрацію та виконання податкових зобов’язань контрагентами, що може стати підставою для податківців провести позапланову перевірку та зарахувати вас до категорії ризикованих платників податків. Як протидію він радить передбачати в договорі відповідальність контрагента за такі дії з покладенням на нього певних штрафних санкцій.

Говорячи про договори підряду з фізичною особою, лектор зазначив, що трудові відносини мають відповідати таким чотирьом вимогам: наявність правил внутрішнього трудового розпорядку; індивідуально-визначена робота з визначенням професії; праця працівника в процесі виробництва; саме розуміння працівника, що він перебуває в трудових відносинах. Головною проблемою, що пов’язана з дефіцитом людей у компанії, лектор вважає надмірну кількість довіреностей, що виписуються на одну особу.

Особливу увагу при роботі з нерезидентами Мирослав Гнидка радить звертати на їх резидентство та наявність спеціальних режимів оподаткування. Треба обов’язково перевірити, чи не входить компанія-контрагент до переліку офшорних компаній, перелік яких викладено на сайті Кабінету Міністрів України, бо зазвичай податкова особливо прискіпливо ставиться до компаній, які мають офшорних контрагентів. Так, лектор навів перелік документів, які потрібно витребувати у контрагента, аби пересвідчитися в його реальності.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик