З лекцією, присвяченою міжнародному податковому структуруванню в епоху BEPS, у рамках Legal High School виступила радник, екс-партнер, екс-керівник податкової практики DLA Piper Україна, член борду IFA Світлана Мусієнко. Тема доповіді: «Міжнародне податкове структурування в епоху BEPS: коротко про складне».
Зокрема, ми говоритимемо про питання, чи «моральне» податкове планування, окреслила тематику викладач Школи корпоративного права та М&A.
У вступному слові пані Мусієнко звернула увагу на еволюцію відносин у податковому консалтингу: 20 років тому Україну іноземці уявляли гаванню, де немає правил. Раніше «можна було все», але зараз цей час минув. Далі вона розповіла, як саме Україна підлаштовується під актуальні міжнародні вимоги. BEPS (Base Erosion Profit Shifting) — це стратегія, що експлуатує слабкі сторони податкової системи з метою перенесення прибутку в низькоподаткові юрисдикції.
Кінцевим результатом є те, що податок на прибуток мінімізується або його зовсім немає, зазначила пані Мусієнко.
Вдавшись до історичної ретроспективи, Світлана Мусієнко розповіла, що сучасна податкова система почала формуватися у післявоєнні роки. Від самого початку завданням було уникнення подвійного оподаткування як явища, що шкодять міжнародній торгівлі та конкуренції. Але незабаром відповідні конвенції перетворилися на «щось інше». Міжнародний бізнес вивчав недоліки різних податкових систем і наймав найкращих консультантів. Мінімізація податків не порушувала жодних законів. Діяльність транснаціональних корпорацій (ТНК) була добре скоординована, а реакція урядів виявилась занадто повільною через бюрократизованість. Сьогодні питання уникнення сплати податків є соціально чутливим: наприклад, у Великій Британії з 2013 року найбільші світові компанії піддавалися критиці (naming & shaming). Йдеться про Starbucks, Amazon, Google. Питання моралі було підтримане політиками Британії, а незабаром і всього світу, й стало нормою міжнародного права. Виник проект, що протидіяв BEPS і який ставив за мету викорінення найбільш очевидних невідповідностей та прогалин.
Ідеологи проекту відзначали, що коли ТНК не сплачують податки, то страждають люди і бюджети. Це спотворює конкуренцію і перерозподіл ресурсів, а також це знижує рівень податкової моралі. Рядовий платник може сказати: а чого я повинен платити? Відбувається деградація податкової моралі, що для суспільства не дуже добре — так описала шкоду від агресивного податкового планування пані Мусієнко.
Противники податкової оптимізації провели дослідження поведінки корпорацій, залучивши фахівців з приватного сектора. Серед типових схем BEPS було названо leveraged acquisition. Один із її методів знаний фахівцями — debt push down (переведення боргу). Також використовується tax grouping: об’єднання фінансових результатів компаній. В одній країні виплата вважається капіталом, а в іншій — дивідендами (через особливості законодавства) — завдяки подібним «гібридним інструментам» податок не сплачується.
Іншою схемою BEPS є «електронна торгівля», пов’язана з експлуатацією особливих режимів інтелектуальної власності. База оподаткування суттєво знижується завдяки виплаті роялті пов’язаній компанії в іншій юрисдикції, тому компанії показують податковим інспекторам фіктивні збитки.
Проект BEPS включає три основні групи заходів: coherence (аналіз податкового законодавства самими країнами або іншими державами на предмет відповідності найкращим стандартам), substance (заохочення компаній, які володіють реальними активами, а не імітують економічну діяльність) та transparency (прозорість).
Робота з податкового планування в умовах BEPS — це як будувати будинок в умовах ландшафту, що змінюється, описала специфіку діяльності сучасних податкових консультантів Світлана Мусієнко.
У зв’язку з майбутніми змінами багатьом країнам належить проаналізувати свої преференційні IP-режими. Очікується, що пільги надаватимуть тільки за наявності реальної R&D-діяльності.
Епоха IP-боксів, якими можна маніпулювати як завгодно, вже минула, відзначила пані Мусієнко.
Раніше було достатньо «помістити на Кіпр торгову марку», зазначила викладач Школи.
За кордоном дуже добре працюють anti-abuse rules — правила, які не дозволять зловживати конвенціями про уникнення подвійного оподаткування (ненадання преференцій, коли єдиною метою операції є мінімізація податків). При цьому Світлана Мусієнко констатувала, що буквально вчора Україна не змогла приєднатися до міжнародної угоди MLI, яка дозволила б ввести в дію вищезазначені правила.
Черговим викликом для європейських країн стало здійснення контролю за електронною комерцією.
Також Світлана Мусієнко підкреслила, що вже 98 країн приєдналися до автоматичного обміну податковою інформацією (CRS). Усі класичні офшорні юрисдикції, такі як Бермуди, Каймани і Гернсі, приєдналися до відповідної конвенції. Україна зобов’язується приєднатися до CRS тільки з 2020 року, оскільки поки немає необхідної інфраструктури: податкові органи будуть зобов’язані не тільки отримувати інформацію про громадян за кордоном, але й збирати і віддавати інформацію. У будь-якому разі на банківську таємницю викладач Школи корпоративного права та М&A пропонує особливо не розраховувати.
Поза межами BEPS залишаться поки тільки екзотичні азіатські країни, куди, можливо, «не так приємно подорожувати» порівняно з існуючими європейськими юрисдикціями.
