Практичні аспекти податкових і митних спорів роз’яснив Олександр Марков, радник ЮФ Redcliffe Partners

Нюанси судових спорів, пов’язаних з податками і митними платежами, в контексті нового процесуального законодавства висвітлив для слухачів Школи судової практики Legal High School Олександр Марков, радник, керівник практики оподаткування та податкових спорів ЮФ Redcliffe Partners. Лектор зосередився на розгляді справ у національних судах як найбільш оптимальному інструменті захисту, а також дав поради щодо звернення до інвестиційного арбітражу.

Детальніше пан Марков зупинився на нюансах доведення здійснення безтоварних операцій, зазначивши, що проблемними питаннями є: відсутність уніфікованого підходу до преюдиційності; «презумпція недостовірності» первинних документів; допустимість як доказів матеріалів досудового розслідування; дослідження неприпустимих доказів; недостатньо активна роль суду або учасників справи; межі достатності доказів тощо. Доводи про відсутність у постачальників задекларованих основних засобів, матеріально-технічної бази, персоналу самі по собі не є доказом безтоварності господарських операцій за участю цих постачальників, відзначив лектор.

Ключовими новелами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України пан Марков назвав спрощене позовне провадження у нескладних справах, судову медіацію за участю професійного судді, нові засоби доказування і джерела доказів. Зокрема, тепер згідно з КАС України суд надає мотивовану оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів). Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, підлягають доведенню в загальному порядку при розгляді справи судом. Також КАС України врегульовано нюанси подання та витребування доказів, огляду доказів за їх місцезнаходженням, огляду речових доказів, що швидко псуються, тощо. Суди вже працюють за новими правилами, зокрема і новий Верховний Суд. Лектор проаналізував і порівняв ухвалу Вищого адміністративного суду України від 6 грудня 2017 року у справі № К/800/6508/17 і постанову Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 2а-7075/12/2670.

Куди ліпше звертатися для захисту — до Європейського суду з прав людини або інвестиційного арбітражу? Лектор порівняв ці методи, відзначивши труднощі у виконанні рішень Євросуду. При зверненні до інвестиційного арбітражу не потрібне попереднє вичерпання національних засобів правового захисту в державі, але вартість розгляду в арбітражі досить висока. Сьогодні налічується шість арбітражних рішень проти України за результатами інвестиційних арбітражів: «Alpha Projektholding v Ukraine», «Inmaris Perestroika v Ukraine», «Joseph C Lemire v Ukraine (II)», «Remington Worldwide Limited v Ukraine», «JSC Tatnafta v Ukraine», «JKX Oil & Gas and others v Ukraine».

У форматі Case study Олександр Марков розповів про справу «JKX Oil & Gas plc, Poltava Gas B.V. and Poltava Petroleum Company JV v. Ukraine». Її результат: встановлено, що держава має право при відсутності чітких гарантій інвестору вносити регуляторні зміни, в тому числі до податкового законодавства та елементів податку; визнано порушенням обмеження прав інвестора з продажу газу контрагентам на власний розсуд; встановлено, що заходи валютного регулювання НБУ обмежували право інвестора на висновок дивідендів. В іншій проаналізованій справі — «Gilead Sciences Inc. v Ukraine» — в результаті виграла держава Україна.

Інвестиційний арбітраж як засіб захисту є дієвим, перш за все, в тих випадках, коли є про що домовлятися, резюмував Олександр Марков.

Крім того, за його словами, арбітраж має сенс, якщо бізнес готовий нести якісь репутаційні та економічні втрати.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів