Про отримання кредиторами доступу до інформації про фінансовий стан боржника розповів слухачам LHS Юрій Моісеєв

Як зазначив Юрій Моісеєв, директор департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України, фінансовий стан боржника є основоположним у справі про банкрутство. На його переконання, від встановлення реального фінансового стану боржника залежить подальший перебіг подій у процедурі банкрутства. Інформація про фінансовий стан дає змогу кредиторам побудувати свою стратегію і тактику наступних дій у справі про банкрутство. Аналіз фінансового стану боржника дає змогу також встановити ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, а також наявність протиправних дій у процедурі банкрутства.

Лектор нагадав, що відповідно до чинного законодавства кредитори поділяються на конкурсних і забезпечених. Є також поточні кредитори, вимоги яких виникли вже після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Право на отримання інформації про фінансовий стан боржника мають кредитори з моменту отримання такого статусу. Конкурсні та поточні кредитори набувають свого статусу після ухвали суду і з цього часу вони мають право на доступ до інформації.

Стаття 6 Закону про банкрутство передбачає, що рішення про досудову санацію приймається за участю кредитора. Лектор дав рекомендації кредиторам про алгоритм їхніх дій стосовно отримання інформації після порушення справи про банкрутство і до порушення такої справи.

До порушення справи кредитор може отримувати таку інформацію, якщо до договору з боржником внесено норму про повідомлення про фінансовий стан із встановленням відповідальності за порушення. У такому випадку кредитор матиме змогу аналізувати можливі ризики та нівелювати їх зустрічними діями.

Після подання заяви про порушення справи про банкрутство кредитором боржник має право на подання відзиву, в якому може міститися інформація про фінансовий стан боржника, а після призначення арбітражного керуючого у нього виникає обов’язок провести аналіз фінансово-господарської діяльності боржника.

За словами Володимира Моісеєва, основним джерелом інформації є документи фінансової звітності, що подаються до органів статистики та фіскальних органів. Вивчення цих документів за останні три роки дає змогу сформувати уявлення про реальний фінансовий стан боржника. Додаткову інформацію може надати проведення інвентаризації, що встановить активи та пасиви боржника. Крім цього, додатковим джерелом інформації є аналіз договорів щодо здійснення господарської діяльності боржника (договори набуття або відчуження активів, договори неповоротної або поворотної фінансової допомоги тощо).

Лектор звернув увагу слухачів Legal High School на те, що арбітражний керуючий має повідомити кредиторів про фінансовий стан боржника на перших зборах кредиторів. На підставі аналізу фінансового стану збори можуть ухвалити рішення про ліквідацію боржника, його санацію, припинення процедури банкрутства або укладення мирової угоди.

А от керуючий санацією не зобов’язаний давати комітету кредиторів інформацію про фінансовий стан боржника. У разі здійснення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника (стаття 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») інформація щодо фінансового стану боржника подається самим боржником разом із заявою про порушення такої справи.

Механізмом забезпечення права на отримання інформації про фінансовий стан боржника кредитором може бути, зокрема, подання відповідного клопотання до суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів