Психологічну та лінгвістичну експертизи як джерело інформації в корупційних і службових злочинах розглядав під час лекції Сергій Волочай, експерт, психолог, директор SeLeV Consulting Group LTD.
Він зазначив, що предметом вивчення лінгвістики є, в першу чергу, слова та їхнє значення, хоча під час експертизи лінгвістам ставлять завдання, що виходять за рамки їхньої компетенції, — визначення сенсу висловлювань. Тому лектор підкреслив, що інтерпретація сенсу сказаного не є предметом лінгвістичної експертизи. Так само проблемою для експерта-лінгвіста стане виявлення та інтерпретація сенсу, який підспудно вкладають у слова давно знайомі люди.
Саме тому лектор вважає більш результативною експертизу психолого-лінгвістичну, оскільки психологія має більш широкий спектр вивчення процесів породження сенсів повідомлень та їхньої інтерпретації. Виявлення сенсів, їх сприйняття залежить від психологічних особливостей особистості, тому висновок лінгвістичної експертизи у справі за обвинуваченням у корупції є козирем у руках захисника, якщо вихідна комунікація здійснювалася у вигляді усного мовлення, а не листів.
Предметом психолого-лінгвістичної експертизи є інтерпретація повідомлення, яке може міститися навіть не в словах, а в смислових наголосах або паузах, тому експерт не може робити висновок щодо, наприклад, розшифровки переговорів — потрібно вивчати первинний матеріал — аудіозапис або відеозапис. Це тим більш важливо, якщо предметом переговорів є злочинний умисел, який свідомо не називається відкритим текстом. Не виключені також спеціальні маркери-застереження, що направляють сприйняття в зрозуміле обом учасникам русло і ведуть до невербалізованого розуміння, а також натяки або жести, що розкривають сенс сказаного тільки посвяченому і в ситуації даного конкретного акту комунікації.
Спираючись на власний досвід, Сергій Волочай розповів про труднощі інтерпретації результатів експертизи як доказ, особливо якщо матеріалом для експертизи є стенограма, а не вихідний аудіозапис (а ліпше — відеозапис) розмови. Тому він наполягає на наявності повноти дослідження матеріалу для експертного висновку — не текстові роздруківки, з авторською розстановкою смислових знаків пунктуації, а вихідні носії інформації — аудіозапис або відеозапис.
Говорячи про процесуальний статус експерта, лектор підкреслив його незалежність. Відповідно до Закону України «Про судову експертизу» експертиза є дослідженням на підставі спеціальних знань, носієм яких є експерт. Тому експертом може стати людина, яка має спеціальну освіту і досвід роботи, причому досвід є ключовим. Тому лектор порадив слухачам Legal High School звертати увагу на освіту, досвід і професійну кваліфікацію експерта, який дає висновок у справі, в якій вони беруть участь, і у разі його сумнівної кваліфікації — оскаржувати такий висновок.
На прикладах з практики лектор продемонстрував, за якими ознаками можна визначити, коли зізнавальні самообвинувальні свідчення даються під тиском або коли людина лжесвідчить, на які нюанси потрібно звертати увагу та яке значення мають дрібні деталі.
