Дмитро Лобан, суддя Чернігівського окружного адміністративного суду, розповів про нюанси судового оскарження податкових перевірок

Про нюанси судового оскарження податкових перевірок з погляду судової інстанції розповів Дмитро Лобан, суддя Чернігівського окружного адміністративного суду. Зокрема, він звернув увагу, що при складанні позовної заяви необхідно враховувати положення статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Лектор окремо розглянув підстави оскарження наказу про проведення перевірок залежно від їх виду. Так, оскаржити наказ можна у разі, якщо:

  • платника податків з невизначеним ступенем ризику внесено до плану-графіка частіше, ніж один раз на три календарні роки, а з високим ступенем – більше одного разу на календарний рік;
  • така перевірка не передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок;
  • план-графік документальних планових перевірок на поточний рік не було обнародувано на офіційному сайті податкового органу до 25 грудня року, який передує року проведення таких документальних перевірок.

Також спікер детально проаналізував підстави скасування наказів про проведення документальної позапланової перевірки та проведення документальної невиїзної перевірки.

«Не варто обґрунтовувати позов при оскарженні дій, пов’язаних із проведенням камеральної перевірки, неотриманням до початку перевірки від контролюючого органу рішення керівника (його заступника чи уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення, керуючись пунктом 76.1 ПК України», – порекомендував лектор.

Крім того, пан Лобан зазначив, що оскарження податкових повідомлень-рішень (ППР) можливе зокрема і в разі підписання наказу про проведення перевірки неуповноваженою особою (враховуючи вимоги пункту 20.4 ПК України). Водночас він нагадав, що контролюючі органи зобов’язані обнародувати на офіційному веб-сайті ДФС перелік уповноважених осіб контролюючого органу (пункт 21.1.8 ПК України).

«Не слід оскаржувати в суді рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, якщо за скаргою на таке рішення впродовж десяти днів не направлено жодне рішення, оскільки відповідно до пункту 56.23.4 ПК України така скарга вважається задоволеною з наступного дня», – порекомендував суддя. Він пояснив це тим, що таке рішення не тягне правових наслідків для платників податків.

Також не варто оскаржувати бездіяльність щодо нерозгляду скарги на таке рішення у десятиденний строк. Щодо ППР діє строк у 20 днів від дня отримання скарги на прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення. Лектор зауважив, що не слід оскаржувати і грошове зобов’язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 ПК України), та ППР, які вважаються відкликаними на підставах, визначених пунктом 60.1 ПК України.

Детальніше про позицію судів за вказаною категорією справ Дмитро Лобан розповів на прикладі останніх постанов Верховного Суду.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів